Напевно, на світі немає людини, у якої не було б хобі, тобто улюбленого заняття. І неважливо, з чим це пов’язано — зі співом, малюванням, письменством, кулінарією або фотографією. Це не робота, не обов’язок і навіть не додатковий іб заробітку. Це почуття, бажання отримати задоволення від процесу та добитися ідеального результату, завзятість у придбанні й розвитку навичок. Або просто відпочинок після важкого робочого дня.
Хобі — це найкраще проведення часу. Це коли певна справа по-справжньому тобі подобається, коли ти нею живеш і готовий безперестанку розповідати про свої та чужі досягнення в цій сфері.
Давно це було. У країні Морфології запанували сум і неспокій. «Що робити? Що зробити?» – перепитували жителі цієї країни одне одного, але ніяк не могли діяти.
Побачила мати Мова таку тривогу своїх підданих і вирішила поселити в країні Морфології ще одного жителя, який би означав дію або стан предмета.
По-царськи нагородила матінка Мова нового жителя. Він має вид (доконаний і недоконаний), буває перехідним або неперехідним, змінюється за (дійсний, умовний, наказовий), часами (минулий, теперішній, майбутній), числами й особами. У реченні ж найчастіше виконує роль присудка.
А головне, він зумів відповісти на запитання: що робити? що зробити? і навчив усіх діяти. Тому й назвали його Дієслово.
Объяснение:
Напевно, на світі немає людини, у якої не було б хобі, тобто улюбленого заняття. І неважливо, з чим це пов’язано — зі співом, малюванням, письменством, кулінарією або фотографією. Це не робота, не обов’язок і навіть не додатковий іб заробітку. Це почуття, бажання отримати задоволення від процесу та добитися ідеального результату, завзятість у придбанні й розвитку навичок. Або просто відпочинок після важкого робочого дня.
Хобі — це найкраще проведення часу. Це коли певна справа по-справжньому тобі подобається, коли ти нею живеш і готовий безперестанку розповідати про свої та чужі досягнення в цій сфері.
Давно це було. У країні Морфології запанували сум і неспокій. «Що робити? Що зробити?» – перепитували жителі цієї країни одне одного, але ніяк не могли діяти.
Побачила мати Мова таку тривогу своїх підданих і вирішила поселити в країні Морфології ще одного жителя, який би означав дію або стан предмета.
По-царськи нагородила матінка Мова нового жителя. Він має вид (доконаний і недоконаний), буває перехідним або неперехідним, змінюється за (дійсний, умовний, наказовий), часами (минулий, теперішній, майбутній), числами й особами. У реченні ж найчастіше виконує роль присудка.
А головне, він зумів відповісти на запитання: що робити? що зробити? і навчив усіх діяти. Тому й назвали його Дієслово.