Ось.Тільки це з інтернету :) Що писав для нас Дефо, І кого Ассоль чекала, Фантастичні НЛО, Й дама пік когось карала. В світ казковий, неймовірний Кличе нас дзвінок, Зарубіжної літератури Розпочнем урок. Твори писані давно Хтось на сторінках любив, Хтось покараний за щирість, Хтось із ненависті вбив. Когось мандри фантастичні у незвідані світи Про пригоди романтичні несподівано вели. Десь страждання, десь пригода, Десь чекала нагорода, Посмішку хтось викликав, І сльозу читач пускав. Все було, поміж рядками, Розмаїття почуттів, Складене життя томами — Твори з глибини віків.
Гетьман пройшовся панською світлицею. Цей палац козаки захопили кілька годин тому. Натерта до блиску підлога сковувала ходу гетьмана. Вікна було запнуто важкими портьєрами, тому в кімнаті стояли сутінки. Після довгої їзди хотілося впасти на прикрашену химерними птахами отоманку й бодай хвилину спочити. Або ж опуститися в глибокий фотель і посидіти хвилину-другу.
Гетьман підійшов до вікна, відсунув завіску. Яскравий жмут світла перерізав кімнату навпіл, блискітками заграв на підлозі. Блискітки були різнокольорові, що високі вікна було прикрашено вітражами.
З передпокою долинув жіночий плач і гомін суперечки. Відчинивши важкі двері, зазирнув джура. Тут молодиця до гетьмана проситься. Дружина панського наглядача, отого, що людей тяжко мучив. Суд над тим виродком вже призначено… Просить на чоловіка зглянутися… Діти в неї…
З невеличкої скриньки на столі гетьман вийняв туго набитий грішми капшук .
- Отут , Петре, гроші… Для неї й дітей. Віддаси. А не можу. Усе суд вирішить
Що писав для нас Дефо,
І кого Ассоль чекала,
Фантастичні НЛО,
Й дама пік когось карала.
В світ казковий, неймовірний
Кличе нас дзвінок,
Зарубіжної літератури
Розпочнем урок.
Твори писані давно
Хтось на сторінках любив,
Хтось покараний за щирість,
Хтось із ненависті вбив.
Когось мандри фантастичні у незвідані світи
Про пригоди романтичні несподівано вели.
Десь страждання, десь пригода,
Десь чекала нагорода,
Посмішку хтось викликав,
І сльозу читач пускав.
Все було, поміж рядками,
Розмаїття почуттів,
Складене життя томами —
Твори з глибини віків.
Объяснение:
У панській світлиці
Гетьман пройшовся панською світлицею. Цей палац козаки захопили кілька годин тому. Натерта до блиску підлога сковувала ходу гетьмана. Вікна було запнуто важкими портьєрами, тому в кімнаті стояли сутінки. Після довгої їзди хотілося впасти на прикрашену химерними птахами отоманку й бодай хвилину спочити. Або ж опуститися в глибокий фотель і посидіти хвилину-другу.
Гетьман підійшов до вікна, відсунув завіску. Яскравий жмут світла перерізав кімнату навпіл, блискітками заграв на підлозі. Блискітки були різнокольорові, що високі вікна було прикрашено вітражами.
З передпокою долинув жіночий плач і гомін суперечки. Відчинивши важкі двері, зазирнув джура. Тут молодиця до гетьмана проситься. Дружина панського наглядача, отого, що людей тяжко мучив. Суд над тим виродком вже призначено… Просить на чоловіка зглянутися… Діти в неї…
З невеличкої скриньки на столі гетьман вийняв туго набитий грішми капшук .
- Отут , Петре, гроші… Для неї й дітей. Віддаси. А не можу. Усе суд вирішить