Прийшла весна iз кобзою в руках. Спiвуча i весела. Повiяла вона на дерева i кущi зеленим тихим вiтерцем i заспiвала. Вона спiвала про щастя i радiсть, про духмяний вiтер, трави i квiти. Вона спiвала тисячами струмкiв, щебетом ластiвок, тьохканням солов’їв, куванням зозулi, шелестом дерев i трав, дзижчанням бджiлок.
А небо було блакитне-блакитне. То весна розкидала свої голубi стрiчки над квiтучими садами, лiсами i зеленими полями.
Ось пролетiла ластiвка. Вона трiпоче крилами, як рушниками. Пташка теж радiє чарiвницi.
А весна спiває ще голоснiше i голоснiше. I все ожило i зацвiло яблунево-вишневим цвiтом. Тихо шумiли гаї, весело щебетали пташки, а менi було радiсно i хотiлося спiвати пiсню весни-чарiвницi.
Найпрекрасніший і найчарівніший .. такий напис зробив італійський композитор ДЖакомо Пучіні на своєму фотопортреті подарованому славетній співачці Соломії Крушельницькій. це вона повернула на сцену його улюблену оперну мадам Баттерфляй яку освистали міланці під час прем'єри.
Один із критиків писав що виконавиця з України надалі сприйматиметься як найраще втілення головного образу цього твору. Знаменита уродженка Тернопілля Соломія у двадцять років із медаллю закінчила Львівську консерваторію, в Італії вдосконалювала майстерність. Їі спів підкорив уславлені оперні сцени світу. Квіти шани й любові падаои до її ніг у найкращих театрах світу. Та скрізь, де б не виступала, не забувала про Україну. Пісні рідного краю виконувала з радісним поривом.
Крушельницьку скрізь супроводжувала слава, неминучий наслідок безмежного таланту і праці. Та Соломія знала, що світ належить тому, хто має батьквщину. На схилі віку легенда повернулася до Львова назавжди, стала професором консерваторії й удостоїлася звання заслуженого діяча мистецтв України
Прийшла весна iз кобзою в руках. Спiвуча i весела. Повiяла вона на дерева i кущi зеленим тихим вiтерцем i заспiвала. Вона спiвала про щастя i радiсть, про духмяний вiтер, трави i квiти. Вона спiвала тисячами струмкiв, щебетом ластiвок, тьохканням солов’їв, куванням зозулi, шелестом дерев i трав, дзижчанням бджiлок.
А небо було блакитне-блакитне. То весна розкидала свої голубi стрiчки над квiтучими садами, лiсами i зеленими полями.
Ось пролетiла ластiвка. Вона трiпоче крилами, як рушниками. Пташка теж радiє чарiвницi.
А весна спiває ще голоснiше i голоснiше. I все ожило i зацвiло яблунево-вишневим цвiтом. Тихо шумiли гаї, весело щебетали пташки, а менi було радiсно i хотiлося спiвати пiсню весни-чарiвницi.
Объяснение:
Найпрекрасніший і найчарівніший .. такий напис зробив італійський композитор ДЖакомо Пучіні на своєму фотопортреті подарованому славетній співачці Соломії Крушельницькій. це вона повернула на сцену його улюблену оперну мадам Баттерфляй яку освистали міланці під час прем'єри.
Один із критиків писав що виконавиця з України надалі сприйматиметься як найраще втілення головного образу цього твору. Знаменита уродженка Тернопілля Соломія у двадцять років із медаллю закінчила Львівську консерваторію, в Італії вдосконалювала майстерність. Їі спів підкорив уславлені оперні сцени світу. Квіти шани й любові падаои до її ніг у найкращих театрах світу. Та скрізь, де б не виступала, не забувала про Україну. Пісні рідного краю виконувала з радісним поривом.
Крушельницьку скрізь супроводжувала слава, неминучий наслідок безмежного таланту і праці. Та Соломія знала, що світ належить тому, хто має батьквщину. На схилі віку легенда повернулася до Львова назавжди, стала професором консерваторії й удостоїлася звання заслуженого діяча мистецтв України
Объяснение: