речення
А Вона застокоїлась, наче виперла хусткою очі, і одiпхнувши Антонові руки, підвелась з
крісла (М. Коцюбинський).
Б Край неба викотилась, ніби з моря випливла, блискуча вранішня зоря, а за нею почало
червоніти небо (І. Нечуй-Левицький).
В Повечоріло, і на вулицях уже з'явилися людII із страсними свічками
(З. Тулуб).
ГСум'яття огорнуло його таке, що не міг навіть нічого сказати (П. Загребельний).
Д Наступало всеземне свято, якому, здавалось, не буде кінця (О. Гончар).
когда она придает словам значение предельной степени действия, превосходящего какую-либо меру, или высшей степени качества: превозносить, превышать, преувеличивать, превосходить, преуспевать; превосходный, прехорошенький, премилый, премило;
когда она имеет значение приставки пере-: преградить (перегородить), превратить, прекратить, предание (передать), преступить (переступить), превратный (перевернутый), преемник (перенимать).
2. Приставка ПРИ- придает словам значения:
пространственной близости, смежности: приморский, Приамурье, прибрежье, пристанционный, приусадебный;
прибавления, приближения, присоединения: приклонить, пригнать, привести, привязать, примерзнуть, пристегнуть;
неполноты действия: привянуть, приоткрыть, прилечь, приспустить, приутихнуть;
доведения действия до конца, до определенного результата: приискать, прикончить, приглушить (заглушить совсем), приучить, придумать, прирезать;
совершения действия в собственных интересах, усиленного проявления действия: приглядеться, прикарманить, приманить, принарядиться, припрятать, присвоить, прислушаться;
сопутствующего действия: припевать, присвистывать, пританцовывать.
Бачите, друзі, дрібними горошинами сипле з неба невгамовний дощик. Тополя поруч з ганком скуйовдилася від вітру і показує срібний виворіт своїх ще не відлетілих за вітром листків. Чи не здається вам, шановні, що цей дощ назавжди. Але погляньте вгору: там крізь невеликий отвір в хмарах вже поспішає на землю сонячний промінь. І чудовий сонячний блиск вже заграв над клумбою з квітучими трояндами, над парковими доріжками, міськими вулицями і провулками. А день-то, виявляється, зовсім ще літній! Рано сумувати про наступні холоди. Ходімте, милі мої, до лісу, наберемо грибів, попрощаймося з горихвістками, що відлітають в далеку Палестину, а ще - з дроздами, шпаками і зозулями. Вони принесуть нам на крилах наступну весну.