- я такий нудний, бо ж незмінний. іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
і вирішив він піти з країни мови.
одного дня прокинулися мешканці мови, а прислівника вже й слід прохолов. спробували говорити питати одне одного. щось негарно виходить. сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). вирішили всі разом шукати.
знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. і до сих пір живуть разом щасливо.
За горами,за морями,за тридевять разу я гуляв на невеликій полянці.все було добре,поки сонце не зайшло і раптово налетіли чорні хмари.я здивувався і запитам у них: -чого ви сюди прийшли? навіщо загородили тепле сонечко? хмари промовчали.і через декілька секунд почався дощ.пробув він недовго всього 5 хвилин.зібралися всі вкучку і полетіли геть.я у то й час стояв під великим грибочком,тільки вийшов з нього побачив,що знову світить яскраве сонечко і якось засмутився.поглянув у різні боки і побачив ті дощові хмари.недовго думав і побіг за ними.дощ ніби тікав від ін біг і із ньго падали тендітні,прохолодні краплинки..далі сам придумуй кінцівку
одного разу прислівник розачарувався у собі.
- я такий нудний, бо ж незмінний. іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
і вирішив він піти з країни мови.
одного дня прокинулися мешканці мови, а прислівника вже й слід прохолов. спробували говорити питати одне одного. щось негарно виходить. сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). вирішили всі разом шукати.
знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. і до сих пір живуть разом щасливо.