- Привіт. - Привіт. Це Андрій? - Так це я, а ви хто? - Я мама Миколи Грищенка твого нового однокласника. - Пере але ви переплутали мене з кимось. У нашому класі таких нема. - Він новенький, вчора тільки в клас прийшов. Може ти його не знаєш? - Ні, в нас не було новеньких. Вчора я був у школі. Ви напевно сплутали класи. Це в 6-А, а не в 6-Г поступив новенький. - А ти не знаєш, як мені зв'язатися з класною керівничкою чи старостою класу Миколки? - Щоб зателефонувати вчительці, потрібно знати її номер телефону, а в мене його нема. Як що ви хочете поговорити з ними, то я можу дати вам адресу Іванки Петренко - старости їхнього класу. А краще прийдіть в понеділок до школи. - На всякий випадок продиктуй адресу. - Вулиця Павленка, будинок 23. - Сподіваюсь ви потоваришуєте з Микитою. - Можливо. На все добре. Звертайтеся якщо що. - Дякую тобі, Андрію, за до До побачення! - Будь ласка. Допобачення !
Стоїть на галявині зажурений клен. Він — немов хлопець, який загубив свою дівчину. Його міцні ніжні руки то опускаються до землі, то знову піднімаються до блакитних просторів. Здається, що горе кленове дуже велике. Якщо придивитися ближче, то можна побачити великі краплини сліз, що спадають додолу. Пташки втішають свого вірного друга веселими піснями. Але ніщо не може розвіяти смутку, що застиг на обличчі молодого витязя. Прислухайтесь! Ніби жалісні звуки линуть. Це шумить-шепоче листя. Мов майстерні витинанки, крутяться кленові листки на тоненьких гілочках, лопотять на вітрі. Смуток хилить деревце, проте зламати не може. Міцний високий стовбур міцно входить корінням у землю. А сумував клен за молодою берізкою, яку нещодавно зрубали. Не сумуй, клене, бо біля молодого пеньочка проростуть білокорі гілочки і знову торкатимуться твоїх гілочок.
- Привіт. Це Андрій?
- Так це я, а ви хто?
- Я мама Миколи Грищенка твого нового однокласника.
- Пере але ви переплутали мене з кимось. У нашому класі таких нема.
- Він новенький, вчора тільки в клас прийшов. Може ти його не знаєш?
- Ні, в нас не було новеньких. Вчора я був у школі. Ви напевно сплутали класи. Це в 6-А, а не в 6-Г поступив новенький.
- А ти не знаєш, як мені зв'язатися з класною керівничкою чи старостою класу Миколки?
- Щоб зателефонувати вчительці, потрібно знати її номер телефону, а в мене його нема. Як що ви хочете поговорити з ними, то я можу дати вам адресу Іванки Петренко - старости їхнього класу. А краще прийдіть в понеділок до школи.
- На всякий випадок продиктуй адресу.
- Вулиця Павленка, будинок 23.
- Сподіваюсь ви потоваришуєте з Микитою.
- Можливо. На все добре. Звертайтеся якщо що.
- Дякую тобі, Андрію, за до До побачення!
- Будь ласка. Допобачення !
Пташки втішають свого вірного друга веселими піснями. Але ніщо не може розвіяти смутку, що застиг на обличчі молодого витязя.
Прислухайтесь! Ніби жалісні звуки линуть. Це шумить-шепоче листя. Мов майстерні витинанки, крутяться кленові листки на тоненьких гілочках, лопотять на вітрі. Смуток хилить деревце, проте зламати не може. Міцний високий стовбур міцно входить корінням у землю.
А сумував клен за молодою берізкою, яку нещодавно зрубали.
Не сумуй, клене, бо біля молодого пеньочка проростуть білокорі гілочки і знову торкатимуться твоїх гілочок.