Перша книга в житті кожної людини з’являється в ранньому дитинстві, коли батьки читають казки, вірші, оповідання. саме з того моменту дитина починає усвідомлювати всю красу писемності. першою прочитаною книгою зазвичай стає та сама казка, яку ми чули, але ще не вміли читати. на даному етапі формується сприйняття і зацікавленість.перші книги з’являлися в усній формі, їх зміст передавався з покоління в покоління. потім книги почали викарбовувати на камені, дерев’яних дощечках… згодом з’явилися писемні книги. вони були дуже коштовні і дозволити собі купити таку книгу міг не кожен.в радянському союзі, щоб купити книгу, требо було спочатку здати деяку кількість макулатури, отримати довідку про здачу та тільки після цього вам змогли б продати якусь книгу.на сьогоднішній день – книга невід’ємна частина життя майже кожної людини. вона відкриває вікно в новий яскравий та незвіданий світ. ми живемо в вік комп’ютерних технологій, де знайти книгу можна в електронному варіанті і в багатьох випадках – безкоштовно. на полицях книжкових магазинів є великий вибір як української, так і іноземної літератури і вона доступна кожному без винятку.книга – справжня скарбниця мудрості. читаючи книжки, ми збагачуємо свій внутрішній світ, словниковий запас, тим самим робимо себе набагато цікавішою людиною, як для самого себе, так і для оточуючих. книги приймати правильні рішення в багатоьх ситуаціях. дивлячись на героїв книги, ми пізнаємо самих себе, таким чином вчимося на чужих помилках і обійти їх.на мою думку, кожна людина моє прочитати хоча б одну дійсно цікаву їй книгу, щоб дійсно спробувати її смак. і ніколи не треба зупинятися в читанні, адже тоді з вами стане навіть не цікаво спількуватися, бо в людини, що не читає книжки – обділена красою мова, суха, не мальовнича. різними шляхами йде читач до улюблених книг. аж з дитинства й до дорослого віку його книги, у яких є місце для почуттів, уяви, розуміння покликання, осмислення життя і для відкриття власних думок. кожна книжка вчить, розважає, змінює звички й характер, визначає мету і викликає бурхливі пристрасті.
На мiй погляд авжеж в школi потрiбнi уроки етикету,чому нас i вчать нашi вчителя. Це потрiбно для того,щоб ми у нашому майбутньому життi ми змогли вести себе як належить,уважно слухати , не кричали i не прирiкалися зi старшими . Якщоб нас не вчили цьому,менi здаеться,що школу пiдняли би на "ура" ,та нiяких урокiв не було би,тому що учителя не змогли би зазпокоiти дiтей! Цi простi уроки етикету треба запам;ятувати ,головне не влiзати в розмову,дослухати до кiнця,а тодi i висказувати свою думку. Не кричати на уроцi , у цiлому вести себе як слiд! Тому i потрiбнi уроки етикету,щоб ми змогли вести себе як слiд нормальнiй,розумнiй людинi.
