Робоча сторінка.Завдання 2.Введіть у речення вставні слова, які стоять у дужках .Запишіть речення.
В Україні здавна шанували барвінок,бо він зміцнює організм,загоює рани,лікує хвороби шкіри (звичайно). Лише в наш час достеменно відомо,що відвар барвінку можна вживати при лікуванні різних захворювань(на щастя). Звіробій повністю використовується у народній медицині (наприклад).За даними науковців,крім знеболювання,чебрець наділений і протизапальною дією(звичайно).
ответ:оживало 72,82 % українців, 17,28 % росіян та 9,9 % представників інших народів. Найбільше росіян проживало в АР Крим – 58,32 %, Донецькій – 38,22%, і Луганській областях – 39,05 %.
У 2001 році населення України становило 48,2 млн осіб. За даними Держстату, без АР Крим і частини Донбасу, на кінець 2019 року населення держави становить 41,96 млн осіб. Звісно, дані приблизні, адже їх точно назвати без проведення перепису важко. Але вони свідчать: росіяни навіть до мовного питання завжди були нацменшиною в Україні. Де взялися путінські 38 % російськомовних в Україні, невідомо. Але можна стверджувати, що в українській армії і серед добровольців, які вступили в бій з росіянами на Сході, значна кількість російськомовних воїнів.
Виникає логічне запитання: звідки взялася така кількість росіян на нашому Сході і Півдні? Куди поділись мешканці, які там проживали?
Організовані Москвою масові розстріли, переселення до Сибіру, спустошення сіл під час Голодомору і засилля переселенців з Росії змінили демографічну картину. На Сході України більшовики зменшували кількість українськомовних видань, українську поступово витіснили з усіх сфер життя. Переселенцям довелось використовувати російську як основну для комунікації. Як результат – українська поступово виходила з ужитку і на побутовому рівні. Це призвело до домінування російської, особливо в містах.
Мова – важлива ознака національної ідентичності, культури й історії народу. Бо, як писала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на почат
Объяснение: Проверено сайтом
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову
Главная тема тютчевской поэзии – человек и мир, человек и Природа. Исследователи Тютчева говорят о поэте как «певце природы» и видят своеобразие его творчества в том, что «у одного Тютчева философское восприятие природы составляет в такой сильнейшей степени самую основу видения мира». Более того, как отмечает Б.Я. Бухштаб, «в русской литературе до Тютчева не было автора, в поэзии которого природа играла бы такую роль. Природа входит в поэзию Тютчева как основной объект художественных переживаний».
Мир в представлении Тютчева – это единое целое, но не застывшее в «торжественном покое», а вечно меняющееся и в то же время подверженное вечному повторению во всех своих изменениях. Исследователи говорят о «неслучайности» «пристрастия поэта к переходным явлениям в природе, ко всему, что несет с собой изменение, что в конечном итоге связано с понятием «движения».
Своеобразие тютчевских пейзажей отчетливо видно в стихотворении, созданном в родовом имении Овстуг в 1846 г.:
Тихой ночью, поздним летом,
Как на небе звезды рдеют,
Как под сумрачным их свет
Объяснение: