Робота з текстом (пошуково-вибірковий диктант) Прочитати текст. Визначити його тему й основну думку. Знайти й виписати дієслова, які не пов’язані з будь-якою особою, тобто безособові. Визначити, що вони виражають.

Звертаючись до багатьох надбань народної медицини, ми здебільшого використовуємо дикорослі рослини. Поміж тим незвичайні цілющі властивості мають і культурні представники зеленого світу.

Доведено, що споживання, наприклад, варених бульб сприяє лікуванню виразки шлунка, знижує артеріальний тиск. При кашлю та цукровому діабеті рекомендовано відпочивати не тільки у сосновому лісі чи горіховому гаю, а й на плантаціях білокачанної. Доведено, що при серцево-судинних захворюваннях слід уживати персики і суниці. Абрикоси посилюють зір. Виноград, вишні, сливи зміцнюють організм (З кн. «Відкриття, знахідки, пошуки»).
До ть будь ласка дуже треба ​

Вставне слово — це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є членом речення.

Словосполучення - це поєднання двох або кількох самостійних слів, пов'язаних за змістом і граматично, що служить для розчленованого позначення єдиного поняття.

Ре́чення — граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слів певної мови, що становить окрему, відносно незалежну думку; значеннєве, граматичне та інтонаційне ціле, що виражає якусь думку у відношенні її до дійсності (предикативність, створена категоріями модальності, часу й особи) одним словом чи сполукою ...

Объяснение:Речення можуть ускладнюватися різними словами, словосполученнями й реченнями, які надають висловлюванню різних додаткових відтінків, зокрема виражають ставлення мовця до повідомлення, вказують на його джерело або ж подають різні додаткові зауваження, уточнення, роз'яснюючи речення в цілому або окреме слово в ньому.

Вставні та вставлені конструкції (слова, словосполучення, речення) належать до категорії слів, граматично, або синтаксично, не пов’язаних з іншими членами речення. Вони не є членами речення, не відповідають на жодне питання, не пов’язуються сурядним чи підрядним зв’язком з головними та другорядними членами речення, тому на письмі виділяються чи відділяються певними розділовими знаками, а в усному мовленні — відповідною інтонацією. Спільні властивості цих ускладнюючих компонентів речення полягають у тому, що значення їх має додатковий характер щодо семантики всього речення чи окремої його частини.

если понравился ответ отметь как самій лучший)

Бондар — майстер, ремісник, що виробляє діжки, бодні, дерев'яні відра і т. ін.

Стельмах — майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін.

Бунчук — булава з металевою кулькою на кінці і прикрасою-китицею з кінського волосу

Гармаш — майстер, який виготовляв і обслуговував гармати.

Кушнір — фахівець, що вичиняє хутро із шкури та шиє хутряні вироби.

Лимар — майстер, який виготовляє ремінну збрую.

Перебендя — «вередлива, капризна, перебірлива людина» або «людина, що вміє весело, дотепно що-небудь розказати, проспівати і т. ін.»

Булава — палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була колись військовою зброєю.

Шаповал — майстер, який виготовляє з вовни шапки та інші вироби валяння.

Шинкар — власник шинку або продавець у ньому.

Шульга — лівша.

Титар — церковний староста.

Назви професій: бондар, стельмах, гармаш, кушнір, лимар, шаповал, шинкар, титар.

Назви зброї: бунчук, булава.

Особливі риси людини: перебендя, шульга.