Львів - прекрасний куточок Західної України. Скільки теплих думок і спогадів навіває це місто. Напевно, в усьому світі не знайдеться людини, яка б, відвідавши це місто, не захотів повернутися знову. Пейзажі, архітектура, привітні жителі, кава, шоколад - все це маленький список того, чим славиться Львів сьогодні.
Серцем міста по праву вважають стару частину. Скільки мільйонів пар ніг щорічно проходять відомої Площею Ринок. Хтось на роботу, хтось в пошуках пригод, а хтось просто прогулюється на екскурсії. Окрасою ж площі, безумовно, залишається Ратуша - справжній львівський Біг-Бен. Обійти цю красу неможливо. Там, нагорі, відкривається зовсім інший Львів. З висоти пташиного польоту видно пагорби, позолочені купола і такі старовинні і одночасно величні будівлі. А чи чули ви коли-небудь, що Львів називають містом легенд? Це дійсно так. Львівська архітектура надзвичайно старовинна. Здається, що кожна стіна дихає історією, кожен елемент приховує безліч цікавих легенд. А величні кам'яні леви дивляться на жителів і гостей міста майже з кожного будинку. Вони стоять на обороні, захищаючи своє рідне місто - місто Лева.
Тому, якщо у вас поганий настрій, обов'язково відвідайте Львів. Ця маленька країна шоколаду: чорного, молочного, гарячого, зуміє миттєво налаштувати кожного на позитивні думки. Місто захоплює, зачаровує. Сьогодні це жива історія, яка тягнеться по вузьких вуличках з бруківкою. Львів варто побачити на власні очі, відчути атмосферу, зануритися в історію. І тоді вже не залишиться ніяких сумнівів, що Львів - це місто, яке може перенести будь-якого в минуле.
людина повинна бути інтелігентною! а якщо її професія не потребує інтелігентності? а якщо вона не змогла здобути освіту: так склались обставини? а якщо ота інтелігентність зробила її "білою вороною" серед співробітників, друзів, рідних, стане на заваді зближення з іншими людьми?
ні, ні і ні! інтелігентність потрібна за будь-яких обставин. вона потрібна вам і тим, хто вас оточує.
це дуже і дуже важливо, насамперед для того, щоб жити щасливо і довго: саме так, довго! адже інтелігентність тотожна моральному здоров'ю, а здоров'я необхідне для того, щоб жити довго - не лише фізично, а й розумово. в одній древній книзі* сказано: "шануй батька свого і матір свою, і довголітнім будеш на землі". це стосується і всього народу, і окремої людини. це мудро.
але спершу визначимо, що таке інтелігентність, а вже потім - чому вона пов'язана із заповіддю довголіття.
багато хто вважає, що інтелігентна людина - це людина начитана, високоосвічена (і освіта її переважно гуманітарна), багато подорожує, знає кілька мов.
проте можна все це мати і не бути інтелігентом. а можна нічого цього не мати і бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною. позбавте справді інтелігентну людину пам'яті. хай вона забуде все на світі, не знатиме класиків літератури, не пам'ятатиме найкращих творів якщо вона зможе пройнятися красою природи, зрозуміти характер і індивідуальність іншої людини, а зрозумівши, їй не проявити брутальності, байдужості, зловтіхи, заздрості і гідно оцінить її - ось це буде істинний інтелігент.
інтелігентність не тільки в знаннях, а й у здатності зрозуміти ближнього. вона виявляється в тисячі й тисячі дрібниць: в умінні чемно сперечатись, скромно поводитись за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) іншому, берегти природу, не смітити недопалками чи лайкою, поганими ідеями (це теж сміття, та ще й
інтелігентність - це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме ставлення до світу і до людей.
інтелігентність потрібно в собі розвивати, тренувати, тренувати душевні сили, як тренують і фізичні. а тренування можливе і необхідне за будь-яких умов.
що тренування фізичних сил сприяє довголіттю - це зрозуміло. значно менше розуміють, що для довголіття необхідне і тренування духовних і душевних сил.
справа в тому, що злоблива і зла реакція на оточуюче, грубість і нерозуміння тих, хто нас оточує, - це ознака душевної і духовної слабості, людської нездатності естетично несприйнятлива людина - теж нещасна людина. людина, яка не вміє зрозуміти іншу людину, яка приписує їй тільки лихі наміри, яка завжди ображається на інших, - ця людина збіднює своє життя і заважає жити іншим**. душевна слабість веде до до фізичної слабості. я не лікар, але я в цьому переконаний. багаторічний досвід мене в цьому переконав. привітність і доброта роблять людину не лише фізично здоровою, але й зовнішньо красивою. так, саме красивою..
Львів - прекрасний куточок Західної України. Скільки теплих думок і спогадів навіває це місто. Напевно, в усьому світі не знайдеться людини, яка б, відвідавши це місто, не захотів повернутися знову. Пейзажі, архітектура, привітні жителі, кава, шоколад - все це маленький список того, чим славиться Львів сьогодні.
Серцем міста по праву вважають стару частину. Скільки мільйонів пар ніг щорічно проходять відомої Площею Ринок. Хтось на роботу, хтось в пошуках пригод, а хтось просто прогулюється на екскурсії. Окрасою ж площі, безумовно, залишається Ратуша - справжній львівський Біг-Бен. Обійти цю красу неможливо. Там, нагорі, відкривається зовсім інший Львів. З висоти пташиного польоту видно пагорби, позолочені купола і такі старовинні і одночасно величні будівлі. А чи чули ви коли-небудь, що Львів називають містом легенд? Це дійсно так. Львівська архітектура надзвичайно старовинна. Здається, що кожна стіна дихає історією, кожен елемент приховує безліч цікавих легенд. А величні кам'яні леви дивляться на жителів і гостей міста майже з кожного будинку. Вони стоять на обороні, захищаючи своє рідне місто - місто Лева.
Тому, якщо у вас поганий настрій, обов'язково відвідайте Львів. Ця маленька країна шоколаду: чорного, молочного, гарячого, зуміє миттєво налаштувати кожного на позитивні думки. Місто захоплює, зачаровує. Сьогодні це жива історія, яка тягнеться по вузьких вуличках з бруківкою. Львів варто побачити на власні очі, відчути атмосферу, зануритися в історію. І тоді вже не залишиться ніяких сумнівів, що Львів - це місто, яке може перенести будь-якого в минуле.
людина повинна бути інтелігентною! а якщо її професія не потребує інтелігентності? а якщо вона не змогла здобути освіту: так склались обставини? а якщо ота інтелігентність зробила її "білою вороною" серед співробітників, друзів, рідних, стане на заваді зближення з іншими людьми?
ні, ні і ні! інтелігентність потрібна за будь-яких обставин. вона потрібна вам і тим, хто вас оточує.
це дуже і дуже важливо, насамперед для того, щоб жити щасливо і довго: саме так, довго! адже інтелігентність тотожна моральному здоров'ю, а здоров'я необхідне для того, щоб жити довго - не лише фізично, а й розумово. в одній древній книзі* сказано: "шануй батька свого і матір свою, і довголітнім будеш на землі". це стосується і всього народу, і окремої людини. це мудро.
але спершу визначимо, що таке інтелігентність, а вже потім - чому вона пов'язана із заповіддю довголіття.
багато хто вважає, що інтелігентна людина - це людина начитана, високоосвічена (і освіта її переважно гуманітарна), багато подорожує, знає кілька мов.
проте можна все це мати і не бути інтелігентом. а можна нічого цього не мати і бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною. позбавте справді інтелігентну людину пам'яті. хай вона забуде все на світі, не знатиме класиків літератури, не пам'ятатиме найкращих творів якщо вона зможе пройнятися красою природи, зрозуміти характер і індивідуальність іншої людини, а зрозумівши, їй не проявити брутальності, байдужості, зловтіхи, заздрості і гідно оцінить її - ось це буде істинний інтелігент.
інтелігентність не тільки в знаннях, а й у здатності зрозуміти ближнього. вона виявляється в тисячі й тисячі дрібниць: в умінні чемно сперечатись, скромно поводитись за столом, в умінні непомітно (саме непомітно) іншому, берегти природу, не смітити недопалками чи лайкою, поганими ідеями (це теж сміття, та ще й
інтелігентність - це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме ставлення до світу і до людей.
інтелігентність потрібно в собі розвивати, тренувати, тренувати душевні сили, як тренують і фізичні. а тренування можливе і необхідне за будь-яких умов.
що тренування фізичних сил сприяє довголіттю - це зрозуміло. значно менше розуміють, що для довголіття необхідне і тренування духовних і душевних сил.
справа в тому, що злоблива і зла реакція на оточуюче, грубість і нерозуміння тих, хто нас оточує, - це ознака душевної і духовної слабості, людської нездатності естетично несприйнятлива людина - теж нещасна людина. людина, яка не вміє зрозуміти іншу людину, яка приписує їй тільки лихі наміри, яка завжди ображається на інших, - ця людина збіднює своє життя і заважає жити іншим**. душевна слабість веде до до фізичної слабості. я не лікар, але я в цьому переконаний. багаторічний досвід мене в цьому переконав. привітність і доброта роблять людину не лише фізично здоровою, але й зовнішньо красивою. так, саме красивою..