Роставити розділові знаки, підкреслити дієприслівники і дієприслівникові звороти.
Земля моя летітиме в світах, розгойдуючи простір колосками.
Над сріблом води лісової знімаючись щиглик дзвенів.
В одчинені вікна заглядав червоний великий місяць піднімаючись з Дніпра.
Дівчата бігли не чуючи ніг.
Верби схилившись над тихим Дінцем розчісують коси зелені..
Ніхто не спиниться йдучи.
Утворити від дісслів дієприслівники:
Везуть-
Кажуть-
Косять-
Бачать-
Біжать-
Зробити-
Написати-
Почекати-
Принести-
День видався напрочуд гарним, було тепло, хоч іноді траплялися пориви вітру. Хлопці прийшли у гарному настрої, вони й не підозрювали, що на ранок після таких “розваг” будуть боліти руки. Отримавши надсучасний інвентар - лопати, учні взялися виконувати розпорядження адміністрації школи. Іванові дісталося складне завдання - викопати корінь ялинки, яку добрі люди позичили у нас на Новий рік, та так і не повернули. Хлопець працював, як екскаватор-бульдозер, і незабаром кострубатий корінь самотньо валявся на асфальті поруч із клумбою. Дмитро перекопував дальню частину клумби; робота складна і потребувала філігранної творчості - ніяк не можна було пошкодити молоденькі кущики тюльпанів, нарцисів, хризантем. Він виконав її ювелірно! Саша, Ігор та Діма робили глибокі ямки, у які пізніше залили воду і посадили саджанці троянд. Копати було складно: земля занадто волога, весь час налипала на лопати, кросівки; добре, що юнаки у нашому класі фізично сильні та витривалі. Розмови, жарти, а іноді і досить кусючі насмішки, якими обмінювались парубки, до усе зробити швидко та правильно.
Роботу виконано. Світлана Вікторівна пишається своїми вихованцями. Сподіваюся, троянди будуть радувати своїми квітами не тільки нас, а й усіх мешканців мікрорайону довгі роки. 9 - А піде зі школи вже за два місяці, а добра пам’ять про них залишиться надовго.
Надіюсь допоміг
Объяснение:
День видався напрочурд гарним, було тепло, хоч іноді траплялися пориви вітру. Хлопці прийшли у гарному настрої, вони й не підозрювали, що на ранок після таких розваг будуть боліти руки. Отримавши надсучасний інвентар - лопати, учні взялися виконувати розпорядження адміністрації школи. Іванові дісталося складне завдання - викопати корінь ялинки, яку добрі люди позичили у нас на Новий рік, та так і не повернули. Хлопець працював, як екскаватор-бульдозер, і незабаром кострубатий корінь самотньо валявся на асфальті поруч із клумбою. Дмитро перекопував дальню частину клумби; робота складна і потребувала філігранної творчості - ніяк не можна було пошкодити молоденькі кущики тюльпанів, нарцисів, хризантем. Він виконав її ювелірно! Саша, Ігор та Діма робили глибокі ямки, у які пізніше залили воду і посадили саджанці троянд. Копати було складно: земля занадто волога, весь час налипала на лопати, кросівки; добре, що юнаки у нашому класі фізично сильні та витривалі. Розмови, жарти, а іноді і досить кусючі насмішки, якими обмінювались парубки, до усе зробити швидко та правильно. Роботу виконано! Світлана Вікторівна пишається своїми вихованцями. Сподіваюся, троянди будуть радувати своїми квітами не тільки нас, а й усіх мешканців мікрорайону довгі роки. 9 - А піде зі школи вже за два місяці, а добра пам’ять про них залишиться надовго.