Дятел — лісовий доктор, ритмічно вистукує звуки, які проносяться по усьому лісу! Маленька пташка з нарядним яскраво-червоним чубком, голівка і спинка чорні. На чорних крилах білі смужки і плямочки. «Прилетіли улани, сірі жупани, червоні шапочки: рубають пень на шепочки». Цю загадку нерідко загадують бабусі своїм онукам. І придумана вона про дятла. Як тільки його не називають — і «швидкою до лісовим доктором», і «санітаром дерев». А усе тому, що міцним і невтомним дзьобом-молоточком він цілий день вистукує стволи дерев. Сяде дятел на ствол дерева, гострими кігтиками зачепиться за нього, зіпреться на жорсткий хвіст і стукає по хворому дереву. Він наполегливо роздовбує кору старезного дерева, відшукуючи комах а також сигналізує про володіння територією. Тому дятла і називають лісовим доктором, адже він хворі дерева лікує, з-під кори шкідників дістає.
Керуй своїми вчинками. (означено-особове, присудок - керуй) Ясний та погожий ранок. (називне, підмет - ранок) На літературні вечори за сучасних поетів. (неозначено-особове, присудок - за А річки вже немає. (безособове, присудок - немає) О, не взискуй гіркого меду слави! (означено-особове, присудок - не взискуй) Скрегіт, регіт, рев. (називне, всі слова в реченні - підмети) Тоді наук не знали ще ладом.(неозначено-особове, присудок - не знали) Прославляють народ у піснях.(неозначено-особове, присудок - прославляють)
Ясний та погожий ранок. (називне, підмет - ранок)
На літературні вечори за сучасних поетів. (неозначено-особове, присудок - за
А річки вже немає. (безособове, присудок - немає)
О, не взискуй гіркого меду слави! (означено-особове, присудок - не взискуй)
Скрегіт, регіт, рев. (називне, всі слова в реченні - підмети)
Тоді наук не знали ще ладом.(неозначено-особове, присудок - не знали)
Прославляють народ у піснях.(неозначено-особове, присудок - прославляють)