Жила-була пташка. Вона дуже любила гратися під сонцем у лісі. Одного сонячного дня, коли вона була дуже захоплена грою з своїми птахами-друзями вона побачила зайчика, який попав у пастку мисливця. Заєць благав її до йому, але тільки одна вона йому до друзі не хотіли допомагати зайчику, та ще й ображали його. Бідний зайчик вже плакав коли до нього прилетіла пташечка. Вона сама хотіла йому до але вона була дуже слабка і не могла нічим до Потім вона полетіла до людських осель і прохала людей до бідному зайчику. Ніхто з людей не хотів тратити свій час на якогось безглуздого і неуважного зайця. Але один хлопчик Тарас пішов за пташкою і допоміг зайчику вибратися із біди. Через три дні зайчик прийшов в гості до пташки і подякував їй, за те що вона до йому вибратися із пастки мисливця. Вони ще довго гралися з зайчиком і назавжди залишиль друзями.
- Люди, зупиниться! На що ви витрачаєте свій час? Постійно, як комахи снуєте туди-сюди, заради грошей нема коли глянути вгору. Ви думаєте лише про мілке, а світ зовсім інший. Він великий і прекрасний. Ви ж як у кайданах! Я скрізь літаю і бачу величність нашої Землі. Мовчазні гори, які бачили зміну цивілізацій, що загинули, не залишивши й сліду боротьби й життя. Коли мене зігріває навесні сонце, нема більшого щастя та прояву любові. Ніжні та сильні річки, що розбивають здавалось би незламну кригу. А ви все це намагаєтесь ще й знищити! Забрати дім і в себе й в мене.
Життя прекрасне й без коштовних речей, які здатні лише викликати заздрість, й без екзотичної їжі. Навчиться бути щасливими! Навчитись співати від любові до життя!
Жила-була пташка. Вона дуже любила гратися під сонцем у лісі. Одного сонячного дня, коли вона була дуже захоплена грою з своїми птахами-друзями вона побачила зайчика, який попав у пастку мисливця. Заєць благав її до йому, але тільки одна вона йому до друзі не хотіли допомагати зайчику, та ще й ображали його. Бідний зайчик вже плакав коли до нього прилетіла пташечка. Вона сама хотіла йому до але вона була дуже слабка і не могла нічим до Потім вона полетіла до людських осель і прохала людей до бідному зайчику. Ніхто з людей не хотів тратити свій час на якогось безглуздого і неуважного зайця. Але один хлопчик Тарас пішов за пташкою і допоміг зайчику вибратися із біди. Через три дні зайчик прийшов в гості до пташки і подякував їй, за те що вона до йому вибратися із пастки мисливця. Вони ще довго гралися з зайчиком і назавжди залишиль друзями.
- Люди, зупиниться! На що ви витрачаєте свій час? Постійно, як комахи снуєте туди-сюди, заради грошей нема коли глянути вгору. Ви думаєте лише про мілке, а світ зовсім інший. Він великий і прекрасний. Ви ж як у кайданах! Я скрізь літаю і бачу величність нашої Землі. Мовчазні гори, які бачили зміну цивілізацій, що загинули, не залишивши й сліду боротьби й життя. Коли мене зігріває навесні сонце, нема більшого щастя та прояву любові. Ніжні та сильні річки, що розбивають здавалось би незламну кригу. А ви все це намагаєтесь ще й знищити! Забрати дім і в себе й в мене.
Життя прекрасне й без коштовних речей, які здатні лише викликати заздрість, й без екзотичної їжі. Навчиться бути щасливими! Навчитись співати від любові до життя!