Розібрати за будовою слово горілиць

Осінь була суха, небо зоряне. Ледве блищала здалека тоненькою смужкою річка, темнів гай. Сонце тільки зійшло. Садок був уже пожовклий. Нога м’яко ступала по опалому листю, шелестячи сухим шелестом. Повітря було напоєне пахощами від того листя. І ці пахощі, і трохи холодне повітря, і червоне ще сонце бадьорили.У невеличкому круглому гайку було так само, як і в садку: жовто і напівмертво. Видно було, що за кілька часу й цього не буде, сніг укриє все, і все буде мертве. Та дарма! Зараз звідусіль віяло свіжістю, бадьорістю, силою. Це мертве віщувало незабаром живе.Те живе, що має прийти, що неодмінно мусить прийти, чулося в усьому: і в цьому свіжому повітрі, і в тому вічноосяйному сонці, і навіть у цьому жовтому листі, що, зогнивши, мусило дати початок новому буйному життю. Ні-ні, це була не смерть, а відпочинок — відпочинок здоровий, свіжий

- Привіт, Аню!
- Привіт, Олено.
- Як справи? Як провела літні канікули?
- Чудово! На літніх канікулах я з батьками їздила на море. А ти як провела ці канікули?
- Також добре вони мені запамятаються на все життя. Я із своєю подругою ходила в кінотеатр. 
- О! А на який жанр ви ходили? 
- На фантастику!
- І тобі подобається цей жанр в кіно?
- Так, але не тільки цей. Мені ще подобаються фільми жахів. А ти якому жанру передаєш перевагу?
- Мені подобаються комедії та романтичні жанри.
- Не знаю, я думаю, що у кожного є свій смак.
- Так, я з тобою згодна на всі 100%. Будь який фільм, незалежно чи це бойович чи комедія, цікавий по своєму!
- Гараз, мені вже потрібно йти.
- Бувай, мені теж, передавай всім привіт!
- Добре,па-па!