Двоє кинулись тікати: двір був прохідний, мабуть, вони знали про це.
Може, не такий уже він поганий?
— Звичайно, не буде, — сказав батько, — але що з того?
По-перше, знала англійську мову так само добре, як українську, бо, бачите, брат її вчиться на англійському відділі в університеті.
А іншого разу вона надумала ставити п’єсу про Попелюшку, і, звичайно, головна роль належала їй.
І що ж, хлопче, було дуже весело?
Заграй що-небудь, синку!
Юльчику, дитинко, ходи додому, чуєш, Юльчику!
Але ж вона мені не подобається, я її не люблю, тату!
Ти не журися, Славчику, в усіх єгипетських фараонів були ще більші вуха!
1. Соняхи, щирі огнепоклонники, сходу кивають злотоголово.
2. Ксенія, мати, багато вже начулася синових розповідей.
3. На порозі гість веселий — дощ блакитний, весняний.
4. Вони, старі майстри-віртуози, були схожі один на одного, наче брати-близнюки...
5. Всміхнулась йому, хліборобові, доля – дарує такий запашний коровай!
6. В нього дуже смішне прізвище –Замриборщ.
7. У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами.
8. Лаврін, як менший син, мав право зостатися в батьковій хаті.
9. За вікном вагона мерехтіли далекі вогники сіл – теплі земні зірки.
10. Яків Брус, на прізвище Ява, за тридцять повоєнних літ обіймав навперемінно кілька посад.
11. У клопотах і турботах непомітно спливло літо — вінець хліборобського року.
12. Змовкнув дятел — працьовита птиця.
Двоє кинулись тікати: двір був прохідний, мабуть, вони знали про це.
Може, не такий уже він поганий?
— Звичайно, не буде, — сказав батько, — але що з того?
По-перше, знала англійську мову так само добре, як українську, бо, бачите, брат її вчиться на англійському відділі в університеті.
А іншого разу вона надумала ставити п’єсу про Попелюшку, і, звичайно, головна роль належала їй.
Речення зі звертанням:І що ж, хлопче, було дуже весело?
Заграй що-небудь, синку!
Юльчику, дитинко, ходи додому, чуєш, Юльчику!
Але ж вона мені не подобається, я її не люблю, тату!
Ти не журися, Славчику, в усіх єгипетських фараонів були ще більші вуха!
1. Соняхи, щирі огнепоклонники, сходу кивають злотоголово.
2. Ксенія, мати, багато вже начулася синових розповідей.
3. На порозі гість веселий — дощ блакитний, весняний.
4. Вони, старі майстри-віртуози, були схожі один на одного, наче брати-близнюки...
5. Всміхнулась йому, хліборобові, доля – дарує такий запашний коровай!
6. В нього дуже смішне прізвище –Замриборщ.
7. У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами.
8. Лаврін, як менший син, мав право зостатися в батьковій хаті.
9. За вікном вагона мерехтіли далекі вогники сіл – теплі земні зірки.
10. Яків Брус, на прізвище Ява, за тридцять повоєнних літ обіймав навперемінно кілька посад.
11. У клопотах і турботах непомітно спливло літо — вінець хліборобського року.
12. Змовкнув дятел — працьовита птиця.