Черкаси, місто в якому я живу. Воно має багату історію, але мало пам’яток архітектури. Воно славиться культурними діячами минулого, але майже не має сучасного культурного життя. Це майже курортне місто, яке славиться своєю природою, рівними та паралельними вулицями, які розбивають місто на безліч кварталів. Майдани. Ми до них звикли та не звертаємо на них уваги, але в Черкасах є майдан Європейський (біля Будинку Торгівлі), Леніна, який розташований між майданом Воїнів-інтернаціоналістів (на розі Шевченка та Святотроїцької (Кірова) та майданом Шевченка (біля Драмтеатру). Майдан Дружби Народів який переходить в майдан Богдана Хмельницького та впирається в кафе „У Богдана”. Ми не помічаємо цього, але, як приємно, що стіни будинків не давлять на пішоходів. Бульвар – зелений, довгий, цікавий. Тут можна посидіти на лавочці (шкода, що вони переважно в центральній частині міста. І огорожу стару теж шкода гати за містом, за життям черкасців. Можна читати, пити пиво, слухати музику, спілкуватися. Але коли до мене приїздять гості, мені майже немає чого показати. Чудово, що є що розповісти. Пам’ятник Шевченку встановили „підпільно” без постанови Кабінету Міністрів. Пам’ятник Леніну – найбільший в світі пам’ятник окремо стоячого вождя світового пролетаріату (висота постаменту 6 метрів, фігури 9 метрів 10 сантиметрів). Пагорб Слави ми нагорнули більший ніж у Києві, маленька помста, що нам не дозволили встановити вищу ніж у Києві фігуру „Батьківщини-матері”. Дніпро 12-14 кілометрів завширшки. Розповідаю, про те звідки взялися сучасні мешканці міста: мешканці колгоспів, яким видавали паспорти, коли вони їхали на комсомольську будівлю (хімічні заводи) та достроково звільнені зекі, яких відправляли працювати „на хімію”.
Черкаси — місто, обласний та районний центр в Україні, регіональний центр Центральної України, промисловий центр Центрального економічного району, значний культурний та освітній осередок. Місто відоме з XIII століття і за час свого існування відіграло певну роль в історії всієї України. Черкаси були осередком формування Козаччини, мешканці міста брали безпосередню участь в Хмельниччині та Коліївщині. Зростання міста, після отримання статусу обласного центру, призвело до перетворення його у великий промисловий центр та головний культурний осередок цілого регіону.
Черкаси розташовані на правому березі Кременчуцького водосховища, створеного у середній течії Дніпра. Адміністративно місто поділяється на 2 міських райони — Придніпровський та Соснівський, до останнього також відноситься селище Оршанець. Населення міста — 286 037 осіб (на 1 вересня 2011).
Черкаси розташовані на високому правому березі головної річкової артерії України — Дніпра, зокрема, створеного в його середній течіїКременчуцького водосховища. Рельєф історичної частини міста сформували Замкова гора, на якій розташовувався Черкаський замок, та численні яри в Соснівці. Але більша частина міста розташована на рівнині. Інтенсивна урбанізація спотворила історичний природний ландшафт дніпровських пагорбів у Черкасах. Особливо руйнівними виявилися дії радянських містобудівників.
Панорама з Пагорбу Слави і вид на Долину Троянд та водосховище
Так, на початку 1960-их років, із знищенням Свято-Троїцького храму та городища й подальшим зведенням меморіального комплексу «Пагорб Слави» на місці Замкової гори, було втрачено недосліджений археологічний культурний шар, оскільки історичний рельєф пагорба поховали під великою купою ґрунту. Згодом було спотворено унікальний історико-ландшафтний комплекс берегових схилів між річковим портом та Черкаським замчищем. А в 1990-их роках замито піском історичнийЧорний яр, посеред якого поставлені каналізаційні відстійники[6]. Але на території міста лишаються і заповідні та природоохоронні ділянки — так, рішенням облвиконкому від 29 березня 1991 року створено заповідну територію «Черкаські берегові схили».
Площа міста Черкаси на 2010 рік становить 69 км². Місто простяглось на 17 км уздовж берега Кременчуцького водосховища, притому завширшки Черкаси лише 8 км.
З північного заходу та з півночі місто оточує лісовий масив — Черкаський бір, що є найбільшим (28,5 тисячі га) у державі сосновим лісом природного походження, який зберігся на південній природній межі сосни звичайної
Черкаси, місто в якому я живу.
Воно має багату історію, але мало пам’яток архітектури. Воно славиться культурними діячами минулого, але майже не має сучасного культурного життя. Це майже курортне місто, яке славиться своєю природою, рівними та паралельними вулицями, які розбивають місто на безліч кварталів.
Майдани. Ми до них звикли та не звертаємо на них уваги, але в Черкасах є майдан Європейський (біля Будинку Торгівлі), Леніна, який розташований між майданом Воїнів-інтернаціоналістів (на розі Шевченка та Святотроїцької (Кірова) та майданом Шевченка (біля Драмтеатру). Майдан Дружби Народів який переходить в майдан Богдана Хмельницького та впирається в кафе „У Богдана”. Ми не помічаємо цього, але, як приємно, що стіни будинків не давлять на пішоходів.
Бульвар – зелений, довгий, цікавий. Тут можна посидіти на лавочці (шкода, що вони переважно в центральній частині міста. І огорожу стару теж шкода гати за містом, за життям черкасців. Можна читати, пити пиво, слухати музику, спілкуватися.
Але коли до мене приїздять гості, мені майже немає чого показати.
Чудово, що є що розповісти.
Пам’ятник Шевченку встановили „підпільно” без постанови Кабінету Міністрів. Пам’ятник Леніну – найбільший в світі пам’ятник окремо стоячого вождя світового пролетаріату (висота постаменту 6 метрів, фігури 9 метрів 10 сантиметрів). Пагорб Слави ми нагорнули більший ніж у Києві, маленька помста, що нам не дозволили встановити вищу ніж у Києві фігуру „Батьківщини-матері”.
Дніпро 12-14 кілометрів завширшки. Розповідаю, про те звідки взялися сучасні мешканці міста: мешканці колгоспів, яким видавали паспорти, коли вони їхали на комсомольську будівлю (хімічні заводи) та достроково звільнені зекі, яких відправляли працювати „на хімію”.
Черкаси — місто, обласний та районний центр в Україні, регіональний центр Центральної України, промисловий центр Центрального економічного району, значний культурний та освітній осередок. Місто відоме з XIII століття і за час свого існування відіграло певну роль в історії всієї України. Черкаси були осередком формування Козаччини, мешканці міста брали безпосередню участь в Хмельниччині та Коліївщині. Зростання міста, після отримання статусу обласного центру, призвело до перетворення його у великий промисловий центр та головний культурний осередок цілого регіону.
Черкаси розташовані на правому березі Кременчуцького водосховища, створеного у середній течії Дніпра. Адміністративно місто поділяється на 2 міських райони — Придніпровський та Соснівський, до останнього також відноситься селище Оршанець. Населення міста — 286 037 осіб (на 1 вересня 2011).
Черкаси розташовані на високому правому березі головної річкової артерії України — Дніпра, зокрема, створеного в його середній течіїКременчуцького водосховища. Рельєф історичної частини міста сформували Замкова гора, на якій розташовувався Черкаський замок, та численні яри в Соснівці. Але більша частина міста розташована на рівнині. Інтенсивна урбанізація спотворила історичний природний ландшафт дніпровських пагорбів у Черкасах. Особливо руйнівними виявилися дії радянських містобудівників.
Панорама з Пагорбу Слави і вид на Долину Троянд та водосховищеТак, на початку 1960-их років, із знищенням Свято-Троїцького храму та городища й подальшим зведенням меморіального комплексу «Пагорб Слави» на місці Замкової гори, було втрачено недосліджений археологічний культурний шар, оскільки історичний рельєф пагорба поховали під великою купою ґрунту. Згодом було спотворено унікальний історико-ландшафтний комплекс берегових схилів між річковим портом та Черкаським замчищем. А в 1990-их роках замито піском історичнийЧорний яр, посеред якого поставлені каналізаційні відстійники[6]. Але на території міста лишаються і заповідні та природоохоронні ділянки — так, рішенням облвиконкому від 29 березня 1991 року створено заповідну територію «Черкаські берегові схили».
Площа міста Черкаси на 2010 рік становить 69 км². Місто простяглось на 17 км уздовж берега Кременчуцького водосховища, притому завширшки Черкаси лише 8 км.
З північного заходу та з півночі місто оточує лісовий масив — Черкаський бір, що є найбільшим (28,5 тисячі га) у державі сосновим лісом природного походження, який зберігся на південній природній межі сосни звичайної