Розбір складних речень із різними видами зв'язку. Список-звірка виконання завдань:

Граматична основа (основи)

Пояснення розділових знаків

Схема

Аналіз:

речення за будовою (просте/складне)

чим ускладнене

вид складного речення (складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове, з різними видами зв’язку - з якими?)

вид підрядного речення (означальне, з’ясувальне, обставинне)

вид підрядного обставинного речення (місця; часу; умови; мети; причини дії, міри і ступеня; порівняльне; допустове; наслідкове)

Увага! Якщо у реченні не можна визначити якийсь із перелічених пунктів, то просто пропускаєте його.

Кафе-кондитерська “Нью-Йорк” розміщена на першому поверсі однієї з найбільш імпозантних і значних будівель Будапешта - колишнього палацу “Нью-Йорк”, а нині готелю “Люкс”.

Цей заклад був популярним місцем серед письменників і редакторів: тут редагували найвпливовіші газети того часу.

Після Другої світової війни знаменита кав’ярня занепала, а її приміщення використовували для магазину спортивних товарів.

Проте пізніше кав’ярню було відреставровано та відновлено у своїй первозданній пишноті.

Я думаю, що кожна людина за своє життя прочитала хоч кілька книг. А навіщо,

з якою метою ми їх читаємо? Для того, щоб просто зайняти вільний час,

розважитися, помріяти? Чи для того, щоб дізнатися щось нове, навчитися чогось,

розвинути свої здібності? Звичайно, і для того, і для іншого. Тож, якщо книга

здатна чогось навчити, можливо, вона може і чиєсь життя змінити?

Я вважаю, що може. Наприклад, математики, фізики, хіміки та й інші учені

відкривають нові закони, спираючись на попередні. Не знаючи минулого, ми не

здатні творити майбутнє. А досвід попередніх поколінь і міститься у книгах -

неоціненних скарбах кожного народу. Звичайно, ми можемо передати свої знання

при усному мовленні. Але, чи будемо ми певні, що ця інформація передаватиметься

і наступним поколінням? Ні, вона може змінитися, втративши сенс, початковий

зміст, або й просто забутися. А коли наші думки відображені на папері, то

набагато більше шансів донести це нащадкам, а тим більше, якщо це - книга,

видана в багатьох екземплярах.

Гадаю, в сиву давнину книги почали створювати саме для того, щоб змінити

життя людей, що прочитають їх, на краще. Напевно, багато хто чув про книгу

Аллена Карра "Легкий б покинути палити". Думаю, численна

кількість курців прочитала її. Довелося з нею ознайомитися і моєму дядечкові. І

не дарма: після багатьох років куріння і кількох невдалих спроб кинути, йому

все-таки вдалося позбутися цієї згубної звички. Але я переконана, що далеко не

кожен після читання зміг розпрощатися з улюбленою сигаретою. Чому? Тому що

книгу брав не з великим бажанням припинити псувати своє здоров'я, а просто так,

для цікавості: "А раптом вийде?"

Отже, книга здатна змінити життя. Головне: хотіти цього!

Объяснение:

Объяснение:

Мені дуже подобається байка Г. Сковороди "Голова і Тулуб". У ній письменник порівнює людей, які вихваляються зовнішнім, та тих, хто збагнув неоціненність та важливість внутрішнього світу людини. Пихатий Тулуб вихваляється перед Головою своєю одежею, своїми розмірами і своїм нібито важливим значенням, тоді як Голова розуміє (на те вона й голова!), що одяг та пиха не роблять людину людиною. Як казали давні римляни, борода не створює філософа. Тобто зовнішні риси не варто ставити вище за внутрішні, духовні. Цікавою видалась мені і байка "Жайворонки", схожа за проблематикою. Досвідчений Жайворонок каже: "Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає..." Про значення титулів (точніше майже повну відсутність того значення) розповідає нам байка "Олениця та Кабан", у якій Кабан став бароном, проте залишився "свинею" — як в прямому, так і в переносному значенні... Прекрасну філософську ідею сродної праці Г. Сковорода висловив і у байці "Бджола та Шершень"

До появи байок Г. Сковороди в тогочасній українській літературі байки існували лише як елемент інших великих творів. Григорій Сковорода створив настільки яскраві приклади цього жанру, що їх самобутність не викликала жодного сумніву! У своїх байках Сковорода алегорично висловлює основні ідеї своєї філософії: ідею сродної праці, необхідність цінувати духовне вище за матеріальне, ідею самопізнання та духовного вдосконалення людини, роздуми над проблемами виховання та самої сутності людського життя. Це такі важливі питання! Як же філософ зміг втілити їх в такому, на перший погляд, розважальному жанрі, як байка? Насамперед він майстерно добирав сюжети для своїх байок. В образах тварин, птахів, рослин ми одразу ж впізнаємо певні риси людської вдачі, певні типи людей. Тому читач отримує одразу "два в одному": і цікавий сюжет, і повчальний зміст. Для досягнення більшого виховного ефекту Г. Сковорода ділить байку на дві частини: в одній він викладає сюжет, у другій — мораль до цього сюжету, пояснення та підтвердження тих думок, що вже самі на в уважного читача. Повчальну частину сам письменник назвав "сила". І дійсно, байки Сковороди мають надзвичайну силу: силу очищувати людей, змінювати на краще їхні душі, виправляти їхні життєві принципи...