Тільки два стимули примушують працювати людей: бажання заробітної плати і боязнь її втратити. - Г. Форд
Я вважаю, що не можна одну працю поважати більше за іншу, вони однаково важливі та потрібні в сучасному суспільстві. Поки одні працюють в лабораторії чи за комп'ютером, то інші на заводі чи полі. Немає різниці, чим ти займаєшся, для того щоб досягнути своєї цілі та задовільнити власні амбіції.
По-перше, всі ми різні і те що подобаєтсья одному - не завжди сподобається іншому. Тому кожна людина має право вибирати роботу, яка йому приносить задоволення, і не важливо, чи це підмітання вулиць, чи дослідження на атомній станції.
По-друге, фізична праця не виключає інтелектуальну, а навіть навпаки – важливо працювати водночас і фізично, і розумово. Без регулярних фізичних навантажень люди більш схильні до проблем зі здоров'ям. Саме тому багато людей, які працюють в офісах займаються в спортзалах, щоб підтримувати себе у формі.
Яскравим прикладом саме такого розуміння даної проблеми для мене є твір братів Рудченків "Хіба ревуть воли, як ясла повні", де Грицько не цурався роботи, щоб вибратись зі скрути, в якій він перебував з самого народження.
Також, прикладом моєї думки може стати відомий актор Джим Кері, якому доводилось прибирати в туалетах та жити у фургончику. Можливо саме це його загартувало та змусило продовжувати рухатися до своєї цілі.
Отже, підсумовуючи все вищесказане, можна дійти до такого висновку: неважливо, чим людина займається, кожен з нас однаково заслуговує поваги та ввічливості.
Особисто для мене повага до тієї чи іншої людини не пов'язана з її фізичною чи інтелектуальною працею. Тобто я не можу сказати, що поважаю всіх людей за їх фізичну працю і автоматично не поважаю за інтелектуальну. Поважаю людей за їх чесність, щирість, мудрість, щедрість, здатність до самопожертви тощо. А ці якості можуть належати як тій людині, яка працює інтелектуально, так і тій, яка працює фізично.
Інша справа, що люди, які працюють фізично у нашій країні у переважній більшості не забезпечені фінансово на належному рівні, а особисто для мене це і є неповага до них. Фізична праця знецінена і на це хотілось би звернути увагу тих, хто знаходяться при владі.
Я поважаю хліборобів, шахтарів, слюсарів, столярів, вчителів, дизайнерів, системних адміністраторів – людей будь-якої професії, якщо вони професіонали у своїй справі, поліпшують життя людей результатами своєї праці, мають певні моральні якості, які, наприклад, не дозволяють брати хабарі на робочому місці. Такі люди, однозначно, заслуговують на повагу.
Тільки два стимули примушують працювати людей: бажання заробітної плати і боязнь її втратити. - Г. Форд
Я вважаю, що не можна одну працю поважати більше за іншу, вони однаково важливі та потрібні в сучасному суспільстві. Поки одні працюють в лабораторії чи за комп'ютером, то інші на заводі чи полі. Немає різниці, чим ти займаєшся, для того щоб досягнути своєї цілі та задовільнити власні амбіції.
По-перше, всі ми різні і те що подобаєтсья одному - не завжди сподобається іншому. Тому кожна людина має право вибирати роботу, яка йому приносить задоволення, і не важливо, чи це підмітання вулиць, чи дослідження на атомній станції.
По-друге, фізична праця не виключає інтелектуальну, а навіть навпаки – важливо працювати водночас і фізично, і розумово. Без регулярних фізичних навантажень люди більш схильні до проблем зі здоров'ям. Саме тому багато людей, які працюють в офісах займаються в спортзалах, щоб підтримувати себе у формі.
Яскравим прикладом саме такого розуміння даної проблеми для мене є твір братів Рудченків "Хіба ревуть воли, як ясла повні", де Грицько не цурався роботи, щоб вибратись зі скрути, в якій він перебував з самого народження.
Також, прикладом моєї думки може стати відомий актор Джим Кері, якому доводилось прибирати в туалетах та жити у фургончику. Можливо саме це його загартувало та змусило продовжувати рухатися до своєї цілі.
Отже, підсумовуючи все вищесказане, можна дійти до такого висновку: неважливо, чим людина займається, кожен з нас однаково заслуговує поваги та ввічливості.
Объяснение:
Объяснение:
Особисто для мене повага до тієї чи іншої людини не пов'язана з її фізичною чи інтелектуальною працею. Тобто я не можу сказати, що поважаю всіх людей за їх фізичну працю і автоматично не поважаю за інтелектуальну. Поважаю людей за їх чесність, щирість, мудрість, щедрість, здатність до самопожертви тощо. А ці якості можуть належати як тій людині, яка працює інтелектуально, так і тій, яка працює фізично.
Інша справа, що люди, які працюють фізично у нашій країні у переважній більшості не забезпечені фінансово на належному рівні, а особисто для мене це і є неповага до них. Фізична праця знецінена і на це хотілось би звернути увагу тих, хто знаходяться при владі.
Я поважаю хліборобів, шахтарів, слюсарів, столярів, вчителів, дизайнерів, системних адміністраторів – людей будь-якої професії, якщо вони професіонали у своїй справі, поліпшують життя людей результатами своєї праці, мають певні моральні якості, які, наприклад, не дозволяють брати хабарі на робочому місці. Такі люди, однозначно, заслуговують на повагу.