В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Х
Химия
Д
Другие предметы
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
М
Музыка
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
У
Українська література
Р
Русский язык
Ф
Французский язык
П
Психология
О
Обществознание
А
Алгебра
М
МХК
Г
География
И
Информатика
П
Право
А
Английский язык
Г
Геометрия
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История

Розділові знаки у безсполучникових реченнях. Я вклоняюсь усій далині здрастуй серпню ясний та багатий! (П. Филипович), Поглянь народ твій раб зрабів чужими й рідними забутий гниє віки в недолі
лютій і віру в долю загубив (О. Олесь).
На білу гречку впали роси веселі бджоли відгули замовкло поле стоголосе и
обіймах золотої мли (М. Рильський).
А кінь як намальований шерсть на ньому блищить як броня шия як у лебедя
із очей іскри сиплються із ніздрів полум'я паше (П. Куліш).
Розкажи другу піде по кругу (Нар. творчість).
Вийшов за село глянув у млині світиться (Г. Тютюнник).

Показать ответ
Ответ:
КристинаШпиц
КристинаШпиц
19.05.2023 10:34
Люди звикли користуватися всіма земними благами. Ми зовсім не замислюємося про те, які наслідки можуть настати. Кожен з нас повинен чесно визнати, що він останнім часом навіть не замислювався про те, що може статися з нашою Землею в майбутньому. Ми лише користуємося, але нічого не віддаємо. Цілком передбачувано, що такими темпами багатства Землі просто вичерпаються, а на наших нащадків їх просто не вистачить. Тоді життя на Землі може зникнути, а все людство – загинути. Чи хочемо ми цього сьогодні? Звичайно ж, ні. Саме з цієї причини замислюватися про ці проблеми потрібно вже сьогодні, поки не пізно. Потрібно берегти багатства планети, ставитися до них обережно й економно.

Турбота про долю планети – це справа не лише абстрактного людства, але і кожної окремо взятої людини. Кожен з нас зобов’язаний замислюватися про те, до яких наслідків може призвести нехтування інтересами планети. Турбота про довкілля, про флору і фауну, повинна стати щоденною проблемою для кожної людини. Напевно ніхто з нас відразу не видасть корисних ідей про те, як поліпшити захист навколишнього середовища. В цьому питанні всі чомусь сподіваються на державу і не вважають, що приватна ініціатива може бути корисною. Насправді ж, приватна ініціатива в цьому плані може бути надзвичайно корисною і результативною.
0,0(0 оценок)
Ответ:
kristyaaanikol
kristyaaanikol
14.07.2022 04:28

Хрещатик — одна з найвідоміших центральних вулиць світу. Тут уже два століття поспіль вирує центр комерційного, політичного та культурного життя Києва. Перші в Києві телефон, телеграф, трамвай, водопровід і каналізація, газове та електричне освітлення, нарешті, перший київський хмарочос — усе це Хрещатик. Тут слухали Бетховена і розглядалии виставки російських художників-передвижників, цією вулицею гуляли Т. Шевченко і М. Щепкін, П. Чайковський та Ф. Шаляпін, В. Маяковський та І. Мандельштам... 1200 метрів — одна з найкоротших центральних вулиць світу, і тому тим більше цікаво пройтися нею, зрозуміти, чому саме вона стала «концентратом» історії Києва останніх століть. Ще 300 років тут, уздовж старих валів давньоруського городища, шумів Хрещатий струмок — місце, де князь Володимир охрестив свою дружину і бояр. У XIX столітті район головної вулиці Україні пережив справжню будівельну революцію, швидко перетворившись з околиці у центральну торгову магістраль Києва, київський Бродвей, наш «Невський проспект». Тут будували розкішні готелі та магазини, на Майдані Незалежності знаходився будинок Міської Думи. Трагічний 1941-й поклав кінець старому Хрещатику, але на його місці виріс новий, неповторний на території Східної Європи ансамбль будівель — один із найкрасивіших зразків архітектури середини XX століття. Екскурсія розпочинається на Європейській площі з її багатою історією. Український дім, філармонія, будівля лялькового театру, музею води, парки на дніпровських схилах — усе це ви побачите на площі з надзвичайно «європейською» назвою. Пройшовши коротким відрізком до Майдану Незалежності, намилувавшись будівлями банків царських часів, ми потрапляємо на головну площу України. Консерваторія, поштамт, міжнародний центр культури (колишній інститут шляхетних дівчат), монумент Незалежності, торговельний центр «Глобус» — усе це нинішній вигляд Майдану. Звідси починається Хрещатицький бульвар — шедевр післявоєнної реконструкції міста. Вулиця тут сягає ширини у 100 метрів і у вихідні та святкові дні вона дійсно перетворюється на бульвар: місце гуляння виключно для пішоходів. Нас чекає найцікавіший відрізок вулиці: бутіки, магазини, Київська мерія, Пасаж з пам'ятником архітектору Городецькому, телецентр, ЦУМ, кінотеатр «Дружба» в будівлі зі шпилем, що нагадує Москву, — все це вмістилося на якихось 500 метрах центральної київської магістралі. Після перехрестя з вулицею Б. Хмельницького ми потрапляємо на відрізок старої забудови, що дає уявлення про Хрещатик царських часів. Плавний перехід із ХХ століття в століття ХІХ, а не навпаки — такі вони, чари Хрещатика! Ці місця зберігають свої таємниці. Наприклад, «Інтимний театр» — ви хочете знати, що це і де це? Тоді будьте уважні! Закінчується екскурсія біля Бессарабського ринку. Найстаріший ринковий будинок міста, чудовий пам'ятник модерну 1912-го року. Поруч — центр вже культурно-виставкового життя — комплекс «Мандарин-Плаза», де завжди є, що подивитися, також, як і на ринку є, що купити. Перспектива бульвару Т. Шевченка з неоднозначним пам'ятником вождю світового пролетаріату — все це теж останній відрізок Хрещатика, що закінчує тут свій біг через долі, століття й архітектурні стилі.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська мова
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота