Розділові знаки в реченні Раннього весняного ранку кішку було посаджено в сумку й через мить на подвір'ї залишилася лише синя хмаринка від двигуна мотоцикла
відповідь: дзвіни́ця софі́йського собо́ру — дзвіниця собору святої софії у києві, пам'ятка української архітектури в стилі українського (козацького) бароко[1][2][3]. є одним з українських національних символів та символів міста києва[3][8][9].
збудована в 1699–1706 роках[5][7] коштом гетьмана івана мазепи[1]. значно перебудовувалась у 1744–1748 роках за проектом йогана шеделя, у 1851–1852 роках за проектом єпархіального архітектора павла спарро надбудовано четвертий ярус[5]. вертикальна домінанта верхнього міста[1]. складова частина національного заповідника «софія київська»[10].
занесена до переліку світової спадщини юнеско під № 527 (в комплексі монастирських споруд собору святої софії)[11]. є пам'яткою культурної спадщини національного значення, охоронний номер № 1/2[12].
якщо добре подумати, над цією фразою, то розумієш істинний сенс цього вислову. дуже часто буває, що зробив людині щось хороше, а у відповідь не те щоб отримав елементарне і, а навпаки тебе облили гидотою. це прислів'я, на мою думку,говорить про те, що не твори зла, інакше повернеться бумерангом. не плюй в колодязь - доведеться води напитися. ніколи не ображай того, хто в підпорядкуванні, раптом доведеться про щось попросити. будь елементарно ввічливий і за будь-яку або послугу треба завжди дякувати.ось це стародавній вислів і трактує нам істину, яка б означала, що необхідно берегти все, що оточує, не варто губити і псувати те, що створено руками людськими і природою. і не потрібно забувати що наш спільний дім для всіх - це земля. і кожен робить свій маленький внесок, щоб цей будинок був придатним для повноцінного існування.
відповідь: дзвіни́ця софі́йського собо́ру — дзвіниця собору святої софії у києві, пам'ятка української архітектури в стилі українського (козацького) бароко[1][2][3]. є одним з українських національних символів та символів міста києва[3][8][9].
збудована в 1699–1706 роках[5][7] коштом гетьмана івана мазепи[1]. значно перебудовувалась у 1744–1748 роках за проектом йогана шеделя, у 1851–1852 роках за проектом єпархіального архітектора павла спарро надбудовано четвертий ярус[5]. вертикальна домінанта верхнього міста[1]. складова частина національного заповідника «софія київська»[10].
занесена до переліку світової спадщини юнеско під № 527 (в комплексі монастирських споруд собору святої софії)[11]. є пам'яткою культурної спадщини національного значення, охоронний номер № 1/2[12].
відповідь:
якщо добре подумати, над цією фразою, то розумієш істинний сенс цього вислову. дуже часто буває, що зробив людині щось хороше, а у відповідь не те щоб отримав елементарне і, а навпаки тебе облили гидотою. це прислів'я, на мою думку,говорить про те, що не твори зла, інакше повернеться бумерангом. не плюй в колодязь - доведеться води напитися. ніколи не ображай того, хто в підпорядкуванні, раптом доведеться про щось попросити. будь елементарно ввічливий і за будь-яку або послугу треба завжди дякувати.ось це стародавній вислів і трактує нам істину, яка б означала, що необхідно берегти все, що оточує, не варто губити і псувати те, що створено руками людськими і природою. і не потрібно забувати що наш спільний дім для всіх - це земля. і кожен робить свій маленький внесок, щоб цей будинок був придатним для повноцінного існування.
пояснення: