улица моего детства (описание местности) моя родная улица, на которой я живу уже четырнадцать лет, расположена в старой части города. на табличке написано: краснооктябрьская, но ее часто называют по-старому - конторская. труднее всего, наверное, описать то, что видишь каждый день, то, что стало привычным. я стою в самом начале своей улицы и внимательно смотрю вдоль нее. длинной серой лентой протянулась асфальтированная дорога, вдоль нее по обеим сторонам выстроились молодые, аккуратно подстриженные клены. их яркая зелень радует глаз. слева привлекает внимание красивое светлое здание, в котором находится "укртелеком". а вот здание справа, где прежде была телефонная станция, кажется мрачным, потому что оно грязно-серого цвета. высотных домов здесь нет, только вдали, на пересечении с улицей дмитриевской, виднеется часть многоэтажного дома. но зато все здания необычны, не похожи друг на друга. на некоторых есть колонны, лепные детали, ниши. особенно красивы недавно реставрированные дома, они привлекают взгляды прохожих. транспорта на краснооктябрьской немного, в основном это легковые машины. шумной мою улицу назвать нельзя. на ней часто встречаются двухэтажные дома с двориками, где любят посидеть и поговорить соседи. мне дорога улица моего детства - улица, по которой я хожу каждый день в школу, а вечерами гуляю с друзьями. она навсегда останется в моем сердце.
Людина здавна оточувала себе красивими речами, вона не може без цього жити. Можливо, усе почалося з первісних малюнків усередині печер первісних людей. Про це не відає ніхто.
Хтось із мудрих сказав: "Прекрасне — це символ морального добра". Прагнення людини до красивого залишається незмінним упродовж віків. Людина хотіла передати неповторні явища природи чи свій стан — вона стала створювати первісну мелодію та пісні. Людина прагне зберегти для себе й онуків щось дивовижно неповторне (пейзаж, особливо інтер'єр, видатну особу тощо) — вона бере до рук звичайного пензля.
І так у всьому, що пов'язано з життям людини. Навіть зараз за повір'ям чи певною традицією належить вагітним жінкам не дивитися на щось потворне, недосконале, а спрямовувати свій погляд на красиве: квіти, зорі, приємні обличчя, спів птахів, ніжну музику, приємну мову.
Прекрасне й добре в житті — завжди поруч, бо все це йде не стільки від розуму, скільки від душі, від нашого відчуття. Позитивні емоції спонукають до того, що в людини з'являється добре ставлення до навколишнього світу і бажання самому творити добро.
Людина здавна оточувала себе красивими речами, вона не може без цього жити. Можливо, усе почалося з первісних малюнків усередині печер первісних людей. Про це не відає ніхто.
Хтось із мудрих сказав: "Прекрасне — це символ морального добра". Прагнення людини до красивого залишається незмінним упродовж віків. Людина хотіла передати неповторні явища природи чи свій стан — вона стала створювати первісну мелодію та пісні. Людина прагне зберегти для себе й онуків щось дивовижно неповторне (пейзаж, особливо інтер'єр, видатну особу тощо) — вона бере до рук звичайного пензля.
І так у всьому, що пов'язано з життям людини. Навіть зараз за повір'ям чи певною традицією належить вагітним жінкам не дивитися на щось потворне, недосконале, а спрямовувати свій погляд на красиве: квіти, зорі, приємні обличчя, спів птахів, ніжну музику, приємну мову.
Прекрасне й добре в житті — завжди поруч, бо все це йде не стільки від розуму, скільки від душі, від нашого відчуття. Позитивні емоції спонукають до того, що в людини з'являється добре ставлення до навколишнього світу і бажання самому творити добро.
Объяснение: