З найдавніших часів людин замислюється над тим, що ж таке істина, та і є чи вона взагалі? Навіщо людині дані життя й у чому її зміст? Це вічні питання філософії. Деякі люди вважають, що істина – у знанні, інші – у вірі. Є ті, хто затверджує, що істина – у почуттях людей. І кожний з них буде по-своєму прав Немає чіткого визначення, що таке істина Кожна людина по- своєму трансформує це досить абстрактне поняття. Завжди, за всіх часів Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 люди шукали істину в складних і піднесених речах. На цьому тлі особливо вражає простота, з якого це поняття розкривається в Булгакова. Бесіда Иешуа з Понтієм Пілатом дає дуже просту відповідь на таке складне питання На питання прокуратора “Що таке істина?” Иешуа говорить: “Істина насамперед у тім, що в тебе болить голова, і болить так сильно, що ти легкодухо помышляешь про смерть. …Ти не можеш навіть і думати про що-небудь і мрієш тільки про те, щоб прийшов твій собака, єдине, очевидно, істота, до якого ти прив’язаний”. От вона, істина Иешуа не шукає її у високих словах і почуттях, а бачить її в прості й, на перший погляд, повсякденних речах. Для нього просто необхідно жити щирим життям, це єдино можливе для нього стан Створюючи цей образ, Булгаков показав, що й добро, і милосердя, і любов до людей є наслідком щирого життя, наслідком чесності з іншими й із самим собою. У сцені розмови Иешуа з Понтієм Пілатом відбувається зіткнення двох істин: позачасової, вічної істини Иешуа й “ершалаимской” істини Пілата Прокуратор намагається підштовхнути арештанта до неправди, не розуміючи його переконань: “Відповідай! Говорив?.. Або… не… говорив?”. Лише на мить він, здавалося б, осягає вічну істину Иешуа, але виганяє неї, як бачення. Пиляють не приймає неї, а тому й не проявляє милосердя до свого бранця Помилкове життя, не приемлющая істину, “у всій вроді” представлені жителями Москви. Вони брешуть, ніколи не виявляють свої щирі почуття. Тільки два чоловіки у всьому місті не бояться протиставити загальній брехні навколишню свою власну чесність – Маргарита й Іван Бездомний. Останній зумів не тільки визнати жахливими власні вірші, але й відмовитися, назавжди відмовитися від їхнього написання. Обоє ці героя, однак, не витримують “бою” з помилковим життям
істина, та і є чи вона взагалі? Навіщо людині дані життя й у чому її
зміст? Це вічні питання філософії. Деякі люди вважають, що
істина – у знанні, інші – у вірі. Є ті, хто затверджує, що істина – у
почуттях людей. І кожний з них буде по-своєму прав
Немає чіткого визначення, що таке істина Кожна людина по-
своєму трансформує це досить абстрактне поняття. Завжди, за
всіх часів Даний текст призначений тільки для приватного
використання 2005 люди шукали істину в складних і піднесених
речах. На цьому тлі особливо вражає простота, з якого це поняття
розкривається в Булгакова. Бесіда Иешуа з Понтієм Пілатом дає
дуже просту відповідь на таке складне питання
На питання прокуратора “Що таке істина?” Иешуа говорить: “Істина
насамперед у тім, що в тебе болить голова, і болить так сильно,
що ти легкодухо помышляешь про смерть. …Ти не можеш навіть і
думати про що-небудь і мрієш тільки про те, щоб прийшов твій
собака, єдине, очевидно, істота, до якого ти прив’язаний”. От
вона, істина Иешуа не шукає її у високих словах і почуттях, а
бачить її в прості й, на перший погляд, повсякденних речах. Для
нього просто необхідно жити щирим життям, це єдино можливе
для нього стан
Створюючи цей образ, Булгаков показав, що й добро, і
милосердя, і любов до людей є наслідком щирого життя,
наслідком чесності з іншими й із самим собою. У сцені розмови
Иешуа з Понтієм Пілатом відбувається зіткнення двох істин:
позачасової, вічної істини Иешуа й “ершалаимской” істини Пілата
Прокуратор намагається підштовхнути арештанта до неправди, не
розуміючи його переконань: “Відповідай! Говорив?..
Або… не… говорив?”. Лише на мить він, здавалося б, осягає вічну
істину Иешуа, але виганяє неї, як бачення. Пиляють не приймає
неї, а тому й не проявляє милосердя до свого бранця
Помилкове життя, не приемлющая істину, “у всій вроді”
представлені жителями Москви. Вони брешуть, ніколи не
виявляють свої щирі почуття. Тільки два чоловіки у всьому місті
не бояться протиставити загальній брехні навколишню свою
власну чесність – Маргарита й Іван Бездомний. Останній зумів не
тільки визнати жахливими власні вірші, але й відмовитися,
назавжди відмовитися від їхнього написання. Обоє ці героя,
однак, не витримують “бою” з помилковим життям
1. Усі іменники є власними назвами в рядку:
Б) «Климко», «Інститутка», «Лось», «Олень Август»;
2. Іменники тільки чоловічого роду подано в рядку:
Д) собака, насип, лебідь, біль;
3. Усі прикметники вжиті у формі найвищого ступеня порівняння в рядку:
Б) найбільш близький, найближчий, якнайближчий, щонайближчий;
4. Усі складні іменники пишуться через дефіс у рядку:
Д) жук-носоріг, генерал-полковник, експрес-пошта, щастя-доля;
5. Разом треба писати кожне слово рядка:
Тут немає правильної відповіді –
у рядку А) військово-спортивний пишеться через дефіс;
у рядку Б) темно-зелений пишеться через дефіс;
у рядку В) івано-франківський пишеться через дефіс;
у рядку Г) контр-адміральський пишеться через дефіс;
у рядку Д) м’ясо-молочний і всесвітньо-історичний пишеться через дефіс;
6. До відносних належать усі прикметники варіанта:
В) колективний, заочний, біологічний;
7. Помилки в написанні складних слів допущено в рядку:
Г) віце-прем'єр, двадцятирічний, перекоти-поле, резусфактор;
Неправильно – перекоти-поле, резусфактор;
Правильно – перекотиполе, резус-фактор;
8. Форму лише однини мають усі іменники рядка:
В) кобзарство, Київ, сіно, кохання, любов;
9. Закінчення –ом у формі орудного відмінка однини мають усі іменники у варіанті:
А) ювіляр, комар, столяр;
(Ким? чим?) ювіляром, комаром, столяром ;
10. Неправильно утворено форму кличного відмінка у варіанті:
Д) Миколе, Петре;
11. Граматично правильне продовження речення «Ректорат університету щиро вітає з перемогою в олімпіаді…»:
В) Оксану Князевич;
12. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка:
А) дзвінкий, білий, суворий;
13.
1. вищий, проста форма - Д) тепліший, біліший;
2. вищий, складена форма - А) більш чіткий, менш тривалий;
3. найвищий, проста форма - Б) найсмачніший, найздібніший;
4. найвищий, складена форма - Г) найменш вдалий, найбільш високий.