Розкрийте дужки, вставляючи, де потрібно, прийменники.
Із нагоди (ювілей), звернутися на (адрес), підприємство (?)виготовленню, секція (?) вивченню, сектор (?)(зв’язки), залежно (?) погоди, у (напрямок) міста, лишилось(?) спадок, поїхати (?) справа, іти (вулиця), проходити ( тінь), іти (поле), виключити (?) списки, (?) змозі, (?) походження, комісія (?) спорту, глибина (Байкал), береги (Дунай), середина (луг), артист (балет), приступи (кашель), склянка (чай), не боюся (мороз), командир (батальйон).
если ето есе то вот
Спорт допомагає людині бути у хорошій фізичній формі, а крім того він виховує характер та силу волі. Заняття спортом сприяють укріпленню здоров'я. Навіть проста зарядка вранці під улюблену музику заряджає енергією на весь день.
Дуже важливо мати однодумців та тих, хто розділяє твої вподобання, з ким можна розмовляти та ділитися враженнями.
А ще заняття спортом дають відчути радість власних досягнень. От не виходило в тебе колись і м’ячик через сітку перекинути, а тепер – займаєш призові місця на змаганнях! І ти розумієш ціну докладених зусиль та праці над собою. А крім того, усвідомлюєш, що наполегливість добре допомагає в досягненні будь-яких цілей.
Объяснение:
Відповідь:
От якось прийшли до неї у гості два брати: Синонім та Антонім. Мова зраділа Синоніму, бо він допомагав їй по роботі, та так добре, що Помилка (Ворог Мови) не могла пройти, та щось накоїти. Ну а Антонім лежав на печі, бо не потрібен він був Мові. Наскучило Антоніму сидіти, та й пішов він до Помилки.
Прийшов він до неї та й каже:
- Помилко, дорогенька! Не потрібен я Мові, незлюбила вона мене! Я хочу тобі до щось їй накоїти.
- Антоніме, друже! Я така рада, що ти на моїй стороні! Я думаю ти знаєш, чого твій брат боїться найбільше?
- Знаю, знаю. Він кохає Мову, і не хоче, щоб він зробив так, щоб їй не сподобалось.
- Добре. У мене вже є ідеї!
Помилка й Антонім пішли у поле неправильних текстів, де Мова і Синонім працювали. Синонім так працював, що й не побачив, як його брат Мову викрав. Поніс Антонім Мову лісами й морями, широкими степами. Помилка й каже:
-Антоніме, давай її у яму закинемо, вона там з голоду помре?
- Ну давай.
Понесли вони Мову, та й кинули у яму. Заплакала Мова. Побачив Синонім, що його коханої немає, та й пішов її шукати. Ходив він лісами, морями, степами, поки не побачив ту яму. Заліз він у ту яму, і врятував Мову.
Мова та Синонім одружились, а Помилка й Антонім зникли. Ніхто їх більше не бачив, та це й добре!
Пояснення: