Розподіліть подані словосполучення на три групи з якісними, відносними або присвійними прикметниками.  
Ведмежа послуга, ведмежий барліг; дитячий будинок, дитяча цікавість; дерев'яний голос, дерев'яний стіл; золоте серце, золотий перстень; скляний посуд, скляні очі; кам'яна стіна, кам'яна душа; залізна воля, залізний дах; лисяча нора, лисяча вдача, лисяча шуба; каштанове дерево, каштанове волосся; вишневий цвіт, вишневий колір; петрів батіг, Петрів зошит; лебединий пух, лебедина вірність; вовчий апетит, вовчий хвіст; баранячий ріг, баранячий розум, баранячий кожух.

 
​

 В нашому  класі  нещодавно  було  проведено  свято  Андрія. До  нього ми  готувалися  заздалегідь. Вивчали  вірші, загадки, пісні, танці народні  забави. Робили  аплікації, щоб  прикрасити  клас.  Написали  за батькам, вчителям, учням  і  друзям.       І  ось  настав  цей  довгоочікуваний день. На  свято  прийшло  багато  людей. Ми, святково  одягнені, розповідали  вірші, приказки, танцювали, співали україн-ські  пісні. Веселилися  самі  і  веселили  глядачів. Але  скільки святові  не  тривати, йому  підходить  кінець.                                                              По  задоволених  і  усміхнених  обличчях  людей  ми  зрозуміли, що  свято  вдалося.

Дієприслівник-це особлива незмінна форма дієслава, що позначає додаткову дію або стан, яка супроводить іншу, головну.

У речені дієприслівник ЗАВЖДИ виступає обставиною.

Дієприслівники відповідають на питання ЩО РОБЛЯЧИ?Наприклад:кажучи та ЩО ЗРОБИВШИ? Наприклад: намалювавши...

Дієприслівник має ознаки дієслова(час і вид) та прислівника(незмінність, залежність від дієслова-присудка, значення обставини)

Дієприслівник не має закінчення.

У кінці дієприслівників після Ч, Ш завжди пишуть літеру И..

Дієприслівник із залежними від нього словами називають дієприслівниковим хворотом.

Дієприслівниковий зворот завжди є обставиною.

На письмі дієприслівниковий зворот завжди виділяють комою або комами незалежно від його місця в реченні.

В усному мовлені дієприслівниковий зворот виділяють паузами.

Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів учи ючи ачи ячи, а доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за до суфіксів вши, ши..

Не з дієприслівниками пишуть окремо. Наприклад не почувши, не зробивши..

Разом з не пишуться тільки дієприслівники, утворені від дієслів, які не вживаються без не...Наприклад нененавидячи