Розподіліть сполучення слів на три групи: з простим дієслівним, складеним дієслівним та складеним іменним присудками. Хотіли працювати добре, буде знайомитися з вами, буде хорошим учителем, діти бажали вчитися, ладен пожертвувати собою, зараз будемо вечеряти, будемо знайомі з вами, нехай пояснить свою думку, стає  дуже уважним, буде читати виразно.  ( ів) ІІІ. Відредагуйте словосполучення: сім козенят, самий активний учень, слідуюча зупинка, любий клієнт, більша половина, найбільш помітніший, давайте читати книгу, прийшов у сім годин, приймати участь, спортивна площадка. ( ів) ІV. Запишіть правильно слова, знімаючи риску. Як/най/більше, без/сліду, в/нагороду, до/запитання, до/сьогодні,  на/жаль, по/змозі, у/стократ, день/у/день, тим/часом, в/цілому, по/четверо.

За до казкових тістечок і рідин дівчинка стає маленькою і потрапляє до казкового саду. Там і починаються дива.

Аліса познайомилася з Білим Кроликом, що носив білі рукавички, Мишею, яка розповідала чудернацькі вірші, Гусінню, яка давала поради, Чеширським Ко­том, що «сміявся на весь шир» (переклад В. Корнієнка), Шаленим Зайцем і Ка­пелюшником, Казна-Що-Не-Черепахою.

Аліса побувала на шаленому чаюванні, і її запросили на крокет до Королеви. Виявляється, там порушують усі правила: замість ключок використовують фламін­го, замість м’ячів — їжаків, а воротами слугують солдати. Поступово гра перетворю­ється на несправедливий суд над Валетом, якого звинувачують у крадіжці цукерок.

У творі багато перетворень. Окрім Аліси, їх зазнають персонажі, що судять Ва­лета. Усі вони перетворилися на колоду гральних карт. А Алісі доводилося ряту­ватися від їхнього зла.

Усе, що відбувається, схоже на якийсь розгардіяш. Але насправді повість була сатирою на життя, в якому багато безглуздого і незрозумілого. Люди іноді самі все ускладнюють, навіть не підозрюючи того.

А де знаходиться ця Країна Див? Тільки в дитинстві. Бо тільки в дитинстві ти можеш заплющити очі й уявити собі щось подібне. А в дорослому світі цього вже не буде. Тож головне — зберегти на довгі роки відчуття таємничості, дива, не за­мулити його сірою буденністю.

Кожен уявляє ліс по різному. Саме в моєму розумінні ліс представляє собою велике багатство.

У лісі ми на кожному кроці зустрічаємо дивні речі. Звичайно, вони вже знайомі нам, але це не спиняє нас до розгадки таємничості. Саме ліс є багатством для тих мешканців, які наважилися в ньому оселитися. Цими мешканцями є звірі і рослини.

Кожна тварина чогось варта для лісу. Без тварин ліс не є лісом. Саме через це ми називаємо ліс багатієм. У ньому можна знайти уже від наймізернішого до найбільшого.

Тому ми  маємо охороняти ліс. Це багатство не тільки для нас, а й для всього живого в ньому і не тільки.