Розподіліть у колонки типи односкладних речень: 1 — означено-особові; 2 — неозначено-особові; 3 — узагальнено-особові; 4 — безособові; 5 — називні. Люби життя у боротьбі щоденній. (Л. Забашта) Ведуть коня вороного. (Т. Шевченко) Пахне терпкою ожиною в лісі. (Д. Луценко) Поживемо — побачимо. (Нар. творч.) Холодний день. Обвітрена блакить. (М. Луків) Вище себе не скочиш. (Нар. творч.) У нашій сім’ї дуже шанували лелек. (Ю. Збанацький) Знай ціну і дружбі, й ворожнечі. (Д. Луценко) Козацькому роду нема переводу. (Нар. творч.) Тиша. Озеро. Туман. Зілля приклади до ран. (А. Ковальчук)

Кожна людина різна , це відомо усім ! Хтось вірить в одного Бога , а хтось в іншого , проте це не важливо ! Кожен з нас прагне віри . Без цієї віри важко жити на світі .  Згадаємо біблійний вислів » Не хлібом єдиним житиме людина «. Духовний світ кожниї людини індивідуальний . Якщо ми віримо , це означає , що ми не сумніваємося . Є віра в Бога . Це віра у вищі сили , у невідворотну перемогу добра над злом , у силу правди та любові . Для побожної людини віра в Бога становить основу морльності . Вона є  вибором між добром і злом : оскільки все живе за Божими законами -заповідями , то дотримання заповідей -добро , а порушення — зло ! Ми правгнемо віри та стаємо добрішими , адже той , хто вірить ніколи не порушить Божого закону , а отже буже чистим !

Мені доводилося гати багато явищ. 

   Восени любить впасти перший сніг. Потішить дітвору і тут же розтане. Пригадую рідкісне явище – блискавку одного зимового дня. Стрімко налетіли темні хмари. Блискавиця освітила білу землю. Навздогін прогуркотів голосно грім. І побігла вона далі, забираючи із собою страх. Через деякий час погода знову стала сплячою та доброю.

  Не один раз бачив, що у морозний ранок поверх снігу утворюється льодова кірка, тому він хрустить під ногами. У теплу погоду нога провалюється у м’яке снігове покривало.

  Явищ є багато, усі вони дуже різні, тому їх доводиться часто гати.