Розподіліть і запишіть у 3 колонки прикметники,відповідно розряду:Шевченкова,круглий,лляний,солодкий,шовковий,щасливий,весняний,материн,мудрий,добрий,козацький,мідних,батьків,свіжий,пташине,сестрин,ранній ,Миколин,запорізький,Маріїн,новий.Зелена долина,червона троянда,собача шкіра,залізні двері,журавлиний ключ,малиновий стяг,вовчий апетит,собача кропива,малинове варення,вдала спроба,лебедина пісня,мамині руки,залізний кулак,журавлина пісня,вовча шуба.

Ми звикли, що доброта частіше виражається вчинками. Є деякі люди, які роблять багато хороших справ, але вкрай скупі на добрі слова. Такому скажеш а він тобі буркне у відповідь щось нерозбірливе. А добре слово, як відомо, і кішці приємно. А інший солодко говорить, який він добрий, а доброти-то від нього ніхто ніколи не бачив.

Що є доброта? Чи можемо ми сказати, що ми по-справжньому добрі? Як часто ми повинні робити добрі вчинки, щоб вважатися добрими? Раз на тиждень або щодня? Добрі ми, якщо ми годуємо птахів взимку тільки тоді, коли про це нам нагадують в газетах, і збираємо книги в дитячий будинок, коли на стіні висить оголошення? Думаю, нам варто частіше замислюватися і піклуватися про інших. Так, несучи їм добро, ми самі стаємо щасливішими.

-         Доброта обов’язково повертається тому, хто її робить і має багато переваг:

-         Доброта забезпечує відкритість – по відношенню до людей, подій і життя в цілому.

-         Доброта дає пильність – для того, щоб помічати найкраще і відмітати найгірше.

-         Доброта дає сили – для перетворення світу на краще.

-         Доброта дає можливості – участі та до оточуючим людям.

-         Доброта дає можливості – ставати краще самому і допомагати стати краще оточуючим людям.

-         Доброта дає впевненість – у собі і в завтрашньому дні.

-Ох Олеся, що ж ми будемо робити на канікули?
-Звичайно, відпочивати!
-Я це розумію- сказав Тарас- але як?
-Треба культурно відпочивати. Тому ми поїдемо на природу.
-Звичайно, як я не здогадалася. 
Друзі приїхали в ліс та знайшли галявину біля річки. Вони почали обідати Олеся витягла сумку на почала їсти. Вона відкрила пляшку з Лимонадом та випила його не поділившись з Тарасом. Тарас буркнув щось собі під ніс:
-Єх...як тах можна. А ще подруга називаеється...
Олеся нічого не сказала та викинула в річку сміття.
-Ти що?
-Та нічого.
-Ти-ти річку там забрудниш.- сказав Тарас.
-Ти як вчитель не можеш відпочити. Все якісь правила. Так не можна жити.
-Якщо кожен українець викине в річку сміття. То цей вік ми не прожевемо.
-Так..вибач- стало соромно Олесі