Етика, етикет - це ті поняття, які є зрозумілими для кожного з нас. Проте не всі ми у своєму житті дотримуємося цих положень. Якщо щодо етики поведінки, культури нашого мовлення сказано вже багато, то щодо етичних норм користування мобільним зв′язком відомо зовсім мало.На сьогодні мобільний зв′язок став неодмінним атрибутом кожної людини. Проте послуговуючись ним, треба дотримуватися певних етичних норм, не створюючи незручностей для інших. Дотримуючись певних правил мобільного етикету, ми перш за все засвідчуємо свою вихованість та високу культури спілкування.• Під час заняття вимикайте мобільний телефон або ставте на безвучний режим. Якщо існує потреба у терміновій розмові, ні в якому разі не можна розмовляти на парі, потрібно вийти з аудиторії і за її межами почати свою коротку розмову.• Вимикайте мобільний телефон у тих місцях, де є застереження «Будь ласка, вимкніть Ваш мобільний телефон», наприклад, у літаках чи у медичних закладах.• Перебуваючи в бібліотеці, у театрах, музеях, на виставках, у кінотеатрах переведіть мобільний телефон у режим «без звуку». Якщо необхідно терміново написати текстове повідомлення, вимкніть сигнали клавіатури.• Оберіть такі рінгтони, які будуть приємні Вам, і в той же час не турбуватимуть оточуючих. Уникайте встановлення таких рінгтонів на свій мобільний телефон, які можуть образити чи збентежити оточуючих (нецензурні вислови, грубі вирази та неприємні звуки).• Тестування власного телефону на рівень гучності рінгтонів краще здійснювати вдома, а не в громадських місцях.• Установіть мінімальну гучність сигналу мобільного телефону, коли Ви відпочиваєте разом з іншими людьми, наприклад, у ресторані чи кафе.• Сідаючи за кермо, вимкніть гучність телефону і не відволікайтеся на дзвінки та телефонні розмови — це робить поїздку безпечнішою.• У громадських місцях: магазинах, транспорті тощо намагайтеся розмовляти по мобільному телефону максимально тихо та коротко, щоб не заважати оточуючим своїми розмовами.• Фотографуючи або знімаючи відео на свій мобільний, поважайте приватне життя інших людей. Запитайте дозволу, перш ніж когось фотографувати або знімати.• Більшість сучасних моделей телефонів можуть фіксувати номера, з яких був зроблений виклик, і повідомляти своїх власників про пропущені дзвінки. Якщо Вам не відповіли негайно, не треба повторювати виклик — наберіться терпіння й чекайте, коли Ваш абонент зможе передзвонити Вам.• Не слід викладати мобільний телефон на стіл під час ділової зустрічі, щоб не демонструвати зневагу до співбесідника, ніби розмова з партнером є менш цікавою і значимою, ніж розмова, що очікується по телефону. Навіть під час перерви в діловій бесіді, для розмови по телефону краще вийти в іншу кімнату.• Необхідно намагатися компенсувати чи згладжувати ті незручності, які може спричинити навколишнім власник мобільного телефону. Той, хто розмовляє по телефону на ходу, іноді не вітається зі знайомими, не поступається на дорозі, а іноді це може мати і трагічні випадки. Тож у такій ситуації краще зупинитися, закінчити розмову по телефону і після цього продовжувати йти.Отож, загальним правилом користування мобільним телефоном - не створювати незручностей, не виказувати неповаги до людей, які перебувають поруч. Тож будьте вихованими та дотримуйтесь етичних правил користуванння мобільним телефоном.
Не менше ніж житло підкреслював станову приналежність одяг. Навіть розбагатівши, люди не могли дозволити собі одягатись за бажанням. Указ короля Франції 1294 р. забороняв городянам одяг з хутра білки та горностая, а дозволяв лише котяче. Колір також вказував на вік та соціальне положення. У дні жалоби король одягався в червоне, а його придворні - в чорне.
Уявлення про розкіш може дати банкет у герцога Бургундського Філіпа Доброго у 1454 р. де на одному столі стояв пиріг всередині якого влаштувалось 26 музикантів.
Костюмом намагались підкреслити станову відокремленість. Що можна було носити герцогу те заборонялось рицареві і суворо каралось у городян, а селяни його б і не одягли, тому що такий одяг заважав працювати.Чоловіча та жіноча мода. Свій одяг був також у римського папи і блазня, а також у черниць
Вже з кінця ХІІ ст.. особливо у ХІІІ ст. одяг знатної людини прикрашався геральдичними фігурами і розфарбовувався у кольори герба власника. Феодали носили одяг настільки вузький, що одягнути без сторонньої до було неможливо. Поширюються незручні деталі, як от, довгі вузькі носки черевиків, що сягали коліна або пояса. З середини ХІІІ ст., особливо у Німеччині на одяг нашивали бубонці, які мали попереджати про наближення знатної особи.
На формування костюма великий вплив мав готичний стиль. Характерна для нього стрільчастісь, прагнення до витягнутих, подовжених ліній яскраво проявилось у європейському одязі XIV-XV ст. Жінки одягали ковпаки-конуси які досягали дивовижної висоти, оздоблювали одяг вирізаними зубчиками. Навіть голили шию і лоб, щоб подовжити шию і обличчя. Кольори тканин були дуже яскраві, з контрастними поєднаннями 2-4 кольорів. Одяг оздоблювали хутром. Особливого розвитку ця мода набула у XV ст. Капюшон, починаючи з останньої третини XII століття, - типовий головний убір Середньовіччя.
Волосся. Більшість норманів, які висадилися на англійський берег, були коротко острижені і чисто виголені. Вуса були рідкістю, яка викликала плітки. Характерною рисою норманів була виголена до вух потилиця. Але невдовзі мода зробила крутий поворот: тепер волосся і бороди відпускають якомога довшими, їх завивали і заплітали. Ця тенденція зберігалась приблизно до середини XII ст. Характерна риса моди цього століття - довге волосся з пробором. В період 1180-1210 рр волосся середньої довжини, як і борода. Потім - волосся коротке. До 1410 року в моду входить зачіска "під горщик", типова для чоловіків між 1410 і 1450 роками. Загострену чи роздвоєну бороду носять до 1410 року, але з 1400 щоки, як правило, виголені, а бороду носять у вигляді еспаньйолки. Але навіть і такі бороди рідко зустрічаються з 1415 року, а з 1420-х до другої чверті XVI століття обличчя чисто виголені.
Не менше ніж житло підкреслював станову приналежність одяг. Навіть розбагатівши, люди не могли дозволити собі одягатись за бажанням. Указ короля Франції 1294 р. забороняв городянам одяг з хутра білки та горностая, а дозволяв лише котяче. Колір також вказував на вік та соціальне положення. У дні жалоби король одягався в червоне, а його придворні - в чорне.
Уявлення про розкіш може дати банкет у герцога Бургундського Філіпа Доброго у 1454 р. де на одному столі стояв пиріг всередині якого влаштувалось 26 музикантів.
Костюмом намагались підкреслити станову відокремленість. Що можна було носити герцогу те заборонялось рицареві і суворо каралось у городян, а селяни його б і не одягли, тому що такий одяг заважав працювати.Чоловіча та жіноча мода. Свій одяг був також у римського папи і блазня, а також у черниць
Вже з кінця ХІІ ст.. особливо у ХІІІ ст. одяг знатної людини прикрашався геральдичними фігурами і розфарбовувався у кольори герба власника. Феодали носили одяг настільки вузький, що одягнути без сторонньої до було неможливо. Поширюються незручні деталі, як от, довгі вузькі носки черевиків, що сягали коліна або пояса. З середини ХІІІ ст., особливо у Німеччині на одяг нашивали бубонці, які мали попереджати про наближення знатної особи.
На формування костюма великий вплив мав готичний стиль. Характерна для нього стрільчастісь, прагнення до витягнутих, подовжених ліній яскраво проявилось у європейському одязі XIV-XV ст. Жінки одягали ковпаки-конуси які досягали дивовижної висоти, оздоблювали одяг вирізаними зубчиками. Навіть голили шию і лоб, щоб подовжити шию і обличчя. Кольори тканин були дуже яскраві, з контрастними поєднаннями 2-4 кольорів. Одяг оздоблювали хутром. Особливого розвитку ця мода набула у XV ст. Капюшон, починаючи з останньої третини XII століття, - типовий головний убір Середньовіччя.
Волосся. Більшість норманів, які висадилися на англійський берег, були коротко острижені і чисто виголені. Вуса були рідкістю, яка викликала плітки. Характерною рисою норманів була виголена до вух потилиця. Але невдовзі мода зробила крутий поворот: тепер волосся і бороди відпускають якомога довшими, їх завивали і заплітали. Ця тенденція зберігалась приблизно до середини XII ст. Характерна риса моди цього століття - довге волосся з пробором. В період 1180-1210 рр волосся середньої довжини, як і борода. Потім - волосся коротке. До 1410 року в моду входить зачіска "під горщик", типова для чоловіків між 1410 і 1450 роками. Загострену чи роздвоєну бороду носять до 1410 року, але з 1400 щоки, як правило, виголені, а бороду носять у вигляді еспаньйолки. Але навіть і такі бороди рідко зустрічаються з 1415 року, а з 1420-х до другої чверті XVI століття обличчя чисто виголені.
Объяснение:
я думаю, що пояснення не потрібно)