Зітхнула важко біла хата, в задумі глянувши на шлях.
Над селами й полем вечеряє небо, Вмокаючи в ріки хлібинки хмарин.
Зітхнула важко біла хата, в задумі глянувши на шлях.
Над селами й полем вечеряє небо, Вмокаючи в ріки хлібинки хмарин.