Розставити розділові знаки і пояснити їх;
підкреслити ускладнення
1. А вітер немов хоче віднести у безвість його слова.
2. Будучи змушений я все-таки висловив волю.
3. Він мій батько.
4. Вітер пісню наповнену смутку в чистім полі носить .
5. Кожне слово ніби діамантова намистинка.
6. Крізь густий осінній дощ пробивається сонце.
7. Кущиться тьмяний поламаний вітром очерет.
8. Ліну Костенко вітали оплесками стоячи.
9. Не можна сидіти склавши руки.
10. Перші Олімпійські ігри здається відбулися давно.
11. Треба ставитися до цього як до важливої проблеми.
12. Три речі луна веселка і дівоча краса скоро минають

1. Чорний верх, розшитий білими перлами, робив поставу княгині Ольги врочистою і стрункою (Р. Іванченко). 2. Нині ця памʼятка, названа Реймським євангелієм, нашої культури XI століття зберігається в приміщенні національної бібліотеки Франції (О. Балабко). 3. Чарувала думку поета краса

придунайських просторів із скіфськими могилами, гаями, вкритими пізньою осінньою позолотою (І. Пільгук). 4. Це старовинне козацьке полкове місто Переяслав, колись красиве й горде, тепер було зруйноване, занедбане (Д. Чуб). 5. Олександр Вертинський став виразником музичного обличчя

Парижа 20-х - початку 30-х років, співаком, популярним у всій Європі (О.

Балабко).

1. З кожною хвилиною мітингувальників ставало все більше (А. Шиян). 2. У залі робиться гарячіше. Хтось навстiж відчинив вікно у сад (Ирина Вільде). 3. Природа часто буває мудрішою за людину (Народна творчість). 4. Як трохи менше будете дбати про багатство, а більше про здоров’я, то дочекаетесь (М. Стельмах). 5. Вони гомоніли все тихіше і тихіше, із іх гомону виникала пісня (Леся Українка). 6. Швидше і швидше котилися хвилі, розливалися ширше і помалу заспокоювалися (Леся Українка). 7. Ну, от

і все. Одплачеться природа. Ій стане легше певне. Як мені (Л. Костенко).