Розставити розділові знаки. У край свого хоч і далекого відгомонілого вже дитинства повертаються звідки б то не було і якби на цей рахунок не розпорядилася не завжди і не до всіх прихильна доля. Повертаються у зрілості літ здолавши чималий відрізок часу і чогось досягнувши або на їх схилі коли уже все сказати б позаду а у теперішньому і майбутньому лише щемливі од яких щораз поколює десь побіля серця сповнює по вінця незрозумілою тугою спогади. У мріях думках і наяву. Ним снимо довгими осінніми і куцими мов заячий хвіст літніми ночами. Знову і знову наче на страшному суді постають і та незабутня батьківська хата під солом’яною обскубаною з усіх боків стріхою і старезні мов сама вічність ясени у кінці городу і покалічена побита вітрами і буреломами черешня що пригощала тебе ще зовсім малого найсолодшими у світі ягодами. Ні у край свого дитинства юності своєї не приїжджають на білому коні. Туди приходять ранніми бузковими світанками коли іще тільки зароджується новий день і ніхто не відає яким він буде або рожево-багряним надвечір’ям коли натомлений день відходить залишаючи по собі добрі і не зовсім справи клопоти. Поволі щоби нічого не проминути не упустити крокуєш по найдорожчій у світі найбагатшій і найгарнішій розбитій тракторами авто і підводами з безліччю наповнених брудною водою ген нещодавно ів добрячий дощ калабані дорозі ступаєш і не дивишся куди або лиш ставати на повну ступню відчути надійність і тепло цієї вічної щедрої і незрадливої наче материнське серце землі.
Доконаний вид означає дію, обмежену в часі, вказує на її завершеність: прибіг, напишу, пішов би. Дієслова доконаного виду відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю? та ін.Дієслова недоконаного виду означають дію, не обмежену в часі, не завершену: малював, читаю, будемо писати. Відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що робитиму?Дієслова недоконаного виду вживаються в усіх часах, а доконаного — лише в минулому та майбутньому: дія, яка триває тоді, коли про неї говорять, не може бути завершеною.
Невеликий твір-роздум на тему "Дбаймо про чистоту мови":
Українська мова - наше надбання, тому ми маємо перейматися про її чистоту. Для того, щоб дати людині характеристику, варто просто почути, як вона говорить. І не можна назвати культурною та освіченою людину, якщо її мова починається фразою: "Еее, ну, як то воно його..." Кожен з нас має розвивати свої навички спілкування та завжди дбати про прозору та ясну мову.
Засмічують мову лайка, надмірне використання запозичень, слова-паразити. Через них мова перестає бути самобутньою та унікальною. А ми, її носії, маємо піклуватися про прекрасне майбутнє нашої єдиної та неповторної мови. Спілкуймось правильно, адже наша мова заслуговує це!