І
Розставити розділові знаки:
Від сліз і крові солону ковтали наругу храми на
землю падали дзвони із вирваними язиками.
Ішли бики здіймалися боки переступали ноги вайлувато мого дитинства неблизькі роки свою гарбу тягнули поміж хати.
В грозовім тривожнім зблиску небо суша і вода на краю землі колиску ві- тер атомний гойда.
Хвиля вихлюпом зеленим затопила скелі хмурі рвійно весело шалено зачинає вітер бурю!
Вирушає в зиму неокраю за багряну сонячну гряду тихий смуток снігом опадає по сліду твоєму по сліду.
Я для тебе силець не плету не збираюсь обтинати крила я сама у синю ви- соту тільки щойно вирватись зуміла.

Вже тільки сон мій пам’ять дорогу інак освітить у нічній годині тобі назу- стріч боса по снігу біжу я не зронивши ні сльозини…
Серце я об горе розбивала об холодні душі кам’яні я тебе роками забувала поминала не приснись мені!
Привіталась осінь із зимою з осінню розкланялась зима непогода землю обійма привіталась осінь із зимою.
Казка моєї зими ополудні в заметілі пішки ішла з людьми шляхи ж усе до- вшали білі.
О, листя ж багрянисте не зелене останнє з шерхотом зліта за журавлиним вирієм на мене чека очей осіння теплота.
Переконатися пора зробиш зло не жди добра.

Мрії є у кожної людини. У мене також,одна із них це аби як найшвидше закінчився карантин. Тому що, на дворі сонечко світить своїми проміннцями на пахучі ранкові квіти, спів птахів просто зачаровує,а за вікном здається що світ став сірим на вулиці одиниці людей і від цього на душі тільки складніше.

Щоб моя мрія здійснилася я не виходжу із дому без поважної причини (щоб не заразитися вірусом). Я за період карантину частіше п'ю чай в сімейному колі, проводжу вологе прибирання в домі,допомагаю мамі в хатніх справах,також більше часу проводжу з домашніми улюбленцями.

Карантин нас об'єднав,але всеодно хочеться як найшвидше зустрітися з друзями погуляти в парку з песиком і зустрітися з учителями за якими я почала сумувати.

На минулих вихідних ми з батьками ходили в зоопарк. Цього дня я чекав весь тиждень. На вулиці була чудова осіння погода, світило тепле сонечко, віяв легкий вітерець. Настрій у всіх був чудовий. При вході в зоопарк ми купили квитки, різні ласощі для тварин і пройшли всередину.

Наш похід почався з огляду вольєрів з вовками. Деякі з них ходили по клітці і шкірили свої гострі ікла. Інші спали і ніяк на нас не реагували.

Постоявши трохи біля їх вольєрів, ми пішли далі. У нашому зоопарку дуже багато тварин і мені з нетерпінням хотілося усіх оглянути.

Найбільше мені подобається гати за мавпами і великими горилами. Біля кліток з ними завжди багато відвідувачів. Це дуже смішні і забавні тварини. Вони видають гучні крики, корчать смішні пики, і весь час просять їжу. Хтось з натовпу кинув мавпочці цукерку. Вона квапливо почала його розгортати і вже через хвилину попросила нову.

Поряд з мавпами знаходяться клітки з птахами. Кожна пташка має своє забарвлення. Одні яскраві, великі, інші-сірі і зовсім непримітні. Є навіть хижі птахи з потужними кігтями і великим дзьобом. З птахів найбільше мені подобаються павичі. Особливо коли вони распушают свій гарний хвіст.

Найдовше затримались біля огорожі з оленями. Вони з задоволенням їли з рук моркву і яблука. Дорослий олень з великими гіллястими рогами весь час намагався відігнати маленьких. Вони йшли, але знову поверталися за своєю порцією їжі. Їм дуже сподобалися яблука. Ще ми кормили верблюдів, коней, ламу, ослика, кроликів, морських свинок і хом’яків.

У зоопарку ми провели майже весь день. На виході нам запропонували зробити пам’ятне фото з мавпочкою. Ми із задоволенням погодилися. Я дуже люблю ходити в зоопарк і годувати там тварин. Буду з нетерпінням чекати наступного походу в зоопарк.