Розставте, де треба, коми, вкажіть цифрою кількість частин в кожному складносурядному реченні. 1. Спочатку морок поліз з-поміж очеретів, а за ним дихнули озерця й купини білим туманом ( ). 2. Кругом висить морок та мла, непроглядна буяє, тільки сніги виблискують трохи та видивляються зорі в високому небі ( ). 3. Невдовзі ми вийшли на чисте поле і мої-очі радісно повітали перший проблиск сходячого сонця ( ). 4. Із трьох боків поля ті обмежив могутній ліс зеленою стіною і шумом серцю він на сон дзвонив і сум по травах розносив луною ( ). 5. Крап Чорного моря чинара стоїть моложава і вітер їй шепче і пестить гілля зеленаве ( ). 6. На струмок рябий мінливий за листком летить листок і колючий і дражливий набігає холодок ( ). 7. Марево поземною габою укривало долину але над самою землею надвечірнє повітря було прозоре ( ). 8. Був початок вересня і зірки рясно котились з зеніту ( ). 9. Горить листопада багрець на березі і обрії в сяйві нової краси ( ). 10. Місяць кружалами блакитними падає на доріжки саду крізь листя дерев а сад над кручею і з кручі видно ріку ( ). 11. Увіходив у ліс і сосни простягали до нього лапаті обійми ( ). 12. Спочатку було чути поодиноке падіння крапель та через мить дощ шумів безперервною гучноводною зливою ( ). 13. Вікно стояло розчинене цілу ніч і прохолода розбудила Ольгу ( ).
Складна синтаксична конструкція являє собою речення з різнотипним граматичним зв'язком між предикативними частинами його. За значенням і характером змістових відношень предикативні частини в середині такого речення групуються в складніші одиниці, які називаються компонентами (чи блоками), а компоненти об'єднуються в одне ціле і складають речення. Отже, існує два рівні поділу складної синтаксичної конструкції. На першому, вищому, виділяються компоненти, на другому, нижчому, — предикативні частини в середині кожного компонента, напр.: «Стародавня Ольвія давно їх цікавить обох, давно їм хочеться досліджувати, розкопувати її, занесену пісками, щоб дізнатись, чому вона загинула, чому люди покинули її» (О.Гончар). Це речення складається з п'ятьох предикативних частин; перша з них пов'язана з другою інтонаційно, безсполучниковим зв'язком, а друга пояснюється трьома підрядними частинами і являє собою порівняно єдине ціле. Таким чином, у цій структурі виділяється два компоненти (чи два блоки), з яких перший складається з однієї предикативної одиниці (що відповідає простому реченню за характером граматичної основи), а другий — це складнопідрядне речення з трьома підрядними (послідовна й однорідна підрядність).
«Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного; ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму» (О. Довженко). У структурі речення чотири предикативні частини, що об'єднуються безсполучниковим зв'язком у два блоки, з яких перший являє собою складнопідрядне речення з двома однорідними підрядними, а другий — просте.
«І стало легше дихати, і серце забилось радісно у молодих, ще дужих грудях, і шлях йому прослався, найлегший шлях, додому, на Україну, між люд простий, трудящий та нелукавий; і не було такої сили в світі, яка б його спинила на цім шляху» (В. Шевчук). Тут маємо два блоки, об'єднані в одне ціле сурядним зв'язком. У першому — три предикативні частини, зв'язані між собою зв'язком сурядності, в другому — дві предикативні частини, між якими підрядний зв'язок
Це не означає, що я не люблю сучасну музику й сучасних співаків. Я із задоволенням слухаю Т. Петриненка, С. Вакарчука, О. Пономарьова. Та мамина пісня — рідна й мелодійна, лишається на все життя першою й найкращою.