Розставте пропущені розділові знаки, підкресліть відокремлені означення та означувані слова як члени речення. 1. Все місто спить суворе й мовчазне (Л. Костенко).
2. Ген килим витканий із птиць летить над морем (Л. Костенко).
3. Сам лагідний сумирний він давно не міг зрозуміти, від чого все те лихе (С. Черкасенко).
4. Наснились сині проліски мені, і я щаслива плакала вві сні (І. Христенко).
5. Оточена зеленим шумовинням в кущах розлогих дикої тернини стоїть похила хата лісникова (А. Малишко).
6. Стоїть старе гетьманське місто Глухів позбавлене і слави і краси (Ю. Мушкетик ).
Коли я вийш(-ов;-ла) то побачила ще декілька дітей, які прямували до мене і я зайш(-ла;-ов) додому, адже було дуже холодно. За цими дітьми я га(-в;-ла) з вікна.
Усі вони були надзвичайно щасливі. Грали у сніжки, ліпили снігову бабу, раділи та веселились. По їхній поведінці я в якійсь мірі й впізна(-в;-ла) себе. набравшись сміливості я тепло вдягнувшись пішла до них. Відразу ж поча(-в;-ла) розмову. За перших 10 хвилин я зрозуміла, що це є мої люди, яким я дуже завдячую."- ось таку цікаву історію розповідав усім дітям на вулиці наш дід Афанасій.
- Привіт, Марусю! Ви зустріли вчора твою старшу сестру?
- Привіт, Галю. Так, зустріли. Хоч їй і добре живеться з чоловіком в іншому місті, вона всеодно сумує за матусею.
- Мені здається, це у всіх так. Адже мама - найрідніша людина в світі.
- І де б ти не був, рідна домівка там, де живе твоя мама.
- Так. Важко і матусі без своєї дитини. Але вона ніколи в цьому не признається. І куда б дитина не йшла, мати завжди чекатиме на неї.
- Не дарма є вислів: . «Усе дороги й дороги, а до матері – стежка…».
- Згодна. Любов до матері відома кожній людині. Іноді без неї стає так тоскно...
- Щаслива була тебе побачити. Дякую за приємну розмову та можливість подумати над важливими темами людського життя. Вибач, я маю бігти.
- І тобі дякую. Успіхів!