Розставте пропущені розділові знаки в реченні є
відокремлені означення й прикладки.
Як йому творилося тоді! Ідеї накочувались, мов хвилі... Саме тоді з'явилась ота ідея альбому «Україна та українці», який мусив створити тільки він Іван Макарович Гончар.
Згодом, озираючись на свій мистецький шлях, він занотує: «Рік у рік я не їздив, не ходив, а літав од села до села окрилений жадобою пізнання нашої мистецької культури». Каторжну працю звалив він на свої плечі. На самих етнографічних знаннях найгрунтовніших, найвичерпніших тут не виїдеш. Водночас мусив бути й художником, і краєзнавцем, й істориком, й антропологом.
На аркушах- сотні фотографій вицвілих , пожовклих од часу й сьогодення. Гортаючи ті аркуші , усвідомлюєш, які ми українці багаті .І як мало знаємо самі себе .Був час ,коли кожне село мало свій орнамент неповторний як герб. Багато з тих скарбів орнаментів ми так би вже ніколи й не побачили, якби не ця унікальна праця "Україна та українці".
Попробуйте пройти тесты. Есть профориентационные тесты и есть тесты на профессии. Пробуйте то и другое. Есть методика 7 шагов для выбора профессии. Она не тест, но разобраться в своих желаниях. Можно, наконец слушать интервью с профессионалами, читать книги о профессиях и даже пробовать поработать на каникулах в какой-нибудь компании и внимательно присматриваться, что там делают люди. И всё это очень может
Poprobuyte proyti testy. Yest' proforiyentatsionnyye testy i yest' testy na professii. Probuyte to i drugoye. Yest' metodika 7 shagov dlya vybora professii. Ona ne test, no pomogayet razobrat'sya v svoikh zhelaniyakh. Mozhno, nakonets slushat' interv'yu s professionalami, chitat' knigi o professiyakh i dazhe probovat' porabotat' na kanikulakh v kakoy-nibud' kompanii i vnimatel'no prismatrivat'sya, chto tam delayut lyudi. I vso eto ochen' mozhet pomoch'
Развернуть
Спробуйте пройти тести. Є профорієнтаційні тести і є тести на професії. Пробуйте те й інше. Є методика 7 кроків для вибору професії. Вона не тест, але допомагає розібратися в своїх бажаннях. Можна, нарешті слухати інтерв'ю з професіоналами, читати книги про професії і навіть пробувати попрацювати на канікулах в який-небудь компанії і уважно придивлятися, що там роблять люди. все це дуже може до
– Ага, здається, нарешті пощастило, – посміхаючись в сіромаха.
Вдаючи доброзичливість, він наблизився до скакуна та привітався:
– Доброго ранку!
– Доброго ранку, Вовче.
– Де це твій господар?
– Гадаю, що вдома.
– Чудово! Обід навіть не потрібно виборювати! – вже не приховуючи справжніх намірів, люто блиснув очима сірий.
– Ох братику, який же з мене обід, тільки поглянь: навіть шкіра не зідрана.
– А що ж робити? – стурбовано пробелькотів хижак.
– Підійди до мене ззаду, вхопися за хвіст і потягни. Ось побачиш, шкіра вмить злізе.
Сірий вирішив дотримуватися вказівок. Але щойно протягнув лапу до хвоста, як Кінь замахнувся копитом прямо у Вовка. Хижак кумедно беркицьнувся й утік.
Мчить сіромаха долиною, аж дивиться – біля лісу Кізонька стоїть.
– Доброго дня, подруго!
– Добридень!
– Я тебе зараз з’їм.
– Нічого доброго з цього не вийде!
– Це ще чому?
– Поглянь уважніше: з такою важезною здобиччю – одна морока.
– Що ж робити?
– Здається, знаю. Для цього, Вовче, намагайся впевнено триматися на лапах і якнайширше роззявити пащу. Я ж розженуся з гірки і спробую заскочити тобі прямісінько у шлунок.
– Як чудово придумала, – зрадів сіромаха.
Кізка розігналася як слід. Коли ж наблизилася до хижака, то наставила вперед роги. Вовк тричі перекинувся, а щойно розплющив очі, промовив:
– Цікаво, з’їв Козу чи ні? Та, мабуть, таки проковтнув. А інакше, чому б не міг підвестися?
Ще цілу годину потягувався на землі хижак.
– Щось однією козою не наївся. Необхідно знайти ще якусь здобич, – промимрив сірий, важко зводячись на тремтячі лапи.
Помчав Вовк до села. Коли дивиться – назустріч йому прямує чоловік з аршином.
– Здрастуй! – каже сіромаха.
– Здрастуй.
– Приготуйся, зараз тебе з’їм!
– Добре, – відразу погодився чоловік. – Але спочатку пропоную виміряти твій живіт, аби з’ясувати, чи поміщуся в ньому.
– Згода. Тільки швидше.
Схопив селянин Вовка за хвіст. Замахується палицею та примовляє:
– Аршин у довжину, аршин у ширину.
Насилу сіромаха вирвався з міцних рук чоловіка. Відтоді хижак боїться навіть підійти до села...