Розставте розділові знаки: 1. Наш обов»язок сумлінно вчитися і допомагати батькам.
2. Ми чуєм трав зелений крик дощів задумані рефрени.
3. I так свіжо і синьо у небі й душі тільки никнуть квітки посмутнілі.
4. Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі зіллеться.
5. I сонце й день і вишня в цвіті і творчості крилата мить.
6. Безмежний золотий пшеничний лан.
7. Якось раз над містечком тиха місячна погожа ніч.
8. Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи.
9. Усякі дерева були в саду молоді й старі знайомі і незнайомі високі й низькі.
10. Рівний залитий сонцем степ одразу принишк.
11. Шумлять сади над берегами в моеї юності краю.
12. Бурлаки стояли ні живі ні мертві.
13. I сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать натоптану злобою і болем.
14. Ні не вагання рівновага стала долею митця.
15. Сидить батько кінець столу на руки схилився не дивиться на світ божий тяжко зажурився.
16. Усе було сучасні й давні пісні відомі й записані Нечуєм- Левицьким журливо-ліричні та з вогнемз «дригом».
17. Тут були і авіатори і танкісти і артилеристи.
18. Люблять жінки свою ланкову за слово тверде за веселу вдачу й надійну дружбу.
19. Наш обов»язок сумлінно вчитися і допомагати батькам.
20. Наша дума наша пісня не вмре не загине.
21. Вся долина здається залитою буйними зеленими морськими прозорими хвилями. 22. Вранці вдень і ввечері я чекаю звістку. 23. Як гостро свистить гострокрила примхлива одважна бездумна безумна як світ і життя ластівка.
24. В своїй хаті своя й правда і сила і воля. В яру колись гайдамаки табором стояли лагодили смолоскипи ратища стругали.

Часто ми можемо почути від дорослих, в телепрограмах, прочитати десь в книзі чи іншому інформаційному джерелі, що всім потрібно творити добро. Але багато хто розчарувався в необхідності творити добро, адже з екранів телевізора, з реальних життєвих ситуацій ми можемо побачити, що воно, на жаль, не завжди повертається до тебе тим самим.

Так чому ж все-таки треба робити добрі справи? В першу чергу - для себе. Хіба вам не буде приємно, коли людина, якій ви до скаже вам елементарне "дякую"? Творити добро - це моральна потреба будь-якої людини. Адже від чиєїсь посмішки, подяки одразу краще стане на душі.

Творять добро не тільки люди, а й тварини. Скільки можна нарахувати випадків, коли собака виховує покинутих щенят чи котят. А чим люди гірші? Навіть не дивлячись на релігійні відмінності, в основі будь якої релігіях лежить саме добро.

В нашому світі не завжди кожен може зробити добрий вчинок і впливає на це низка факторі. Хтось боїться, що йому не віддячать, інший - боїться, що через той чи інший вчинок його не визнають люди. Наприклад, в школі група дітей може ображати дівчинку. І дехто дуже б хотів захистити її, але боїться осуду з боку інших дітей, боїться, що його не признають в компанії й з нього теж будуть глузувати. Багато людей розчаровуються в необхідності робити добро, коли не отримують подяки від цієї людини.

Але це не найголовніше, не потрібно корисливо робити добро, робіть це не заради подяки, а просто для того, щоб щиро до людині, і вам самим від цього стане краще.

Робити добро - це просто. Не потрібно боятись подати комусь руку до Для цього не потрібно здійснювати героїчні вчинки, воно проявляється в буденних речах - до бабусі перейти дорогу чи віднести важку сумку, дати їжі бездомній тварині та багато інших повсякденних речах. І той, хто навчиться робити добро просто по волі своєї душі, не чекаючи щось натомість, стане дійсно щасливою, благородною людиною.

ответ:Часто ми можемо почути від дорослих, в телепрограмах, прочитати десь в книзі чи іншому інформаційному джерелі, що всім потрібно творити добро. Але багато хто розчарувався в необхідності творити добро, адже з екранів телевізора, з реальних життєвих ситуацій ми можемо побачити, що воно, на жаль, не завжди повертається до тебе тим самим. Так чому ж все-таки треба робити добрі справи? В першу чергу – для себе. Хіба вам не буде приємно, коли людина, якій ви до скаже вам елементарне “дякую”? Творити добро – це моральна потреба будь-якої людини. Адже від чиєїсь посмішки, подяки одразу краще стане на душіАле це не найголовніше, не потрібно корисливо робити добро, робіть це не заради подяки, а просто для того, щоб щиро до людині, і вам самим від цього стане краще.

Робити добро – це просто. Не потрібно боятись подати комусь руку до Для цього не потрібно здійснювати героїчні вчинки, воно проявляється в буденних речах – до бабусі перейти дорогу чи віднести важку сумку, дати їжі бездомній тварині та багато інших повсякденних речах. І той, хто навчиться робити добро просто по волі своєї душі, не чекаючи щось натомість, стане дійсно щасливою, благородною людиною.