розставте розділові знаки
Коли скажімо переселявся монастир в укріплену мурами будівлю, хроніст у захваті вигукував: «О щаслива годино О блага хвиле О дню вибавлення, коли Господь і вирішив перенести винницю свою з Єгипту виявляючи над слугами своїми милосердя своє в місці обмурованім!» (II. Загребельний).— Юрку — сказала мати відвертаючись від вікна. — Вставай! (Ю. Смолич). Ніхто не тікав не ховався від дощу а діти підводили до нього свої смагляві мокрі мичка й виспівували: «Дощику дощику перестань поїдемо на баштан!..» (О. Довженко). Там батько плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі помер на панщині (Т. Шевченко).
Як для мене, то осінь досить сумна пора. Наступають дощові дні, світла та тепла стає все менше, пробуджуватися треба рано, щоб не спізнитися до школи.
Але осінь має свої гарні моменти. По-перше, тішить те, що є вдосталь овочів та фруктів. Можна смачно поласувати свіжими яблуками, грушами, виноградом. По-друге, раді батьки, що важка праця на полях дала щедрий врожай. Домашні комори поповнились картоплею, морквою, буряком. По-третє, попри ранні пробудження кожен шкільний день приносить зустріч із друзями, однокласниками, вчителями. По-четверте, саме восени першого вересня відчуваю себе старшим. Адже переходжу в наступний клас.
Усім цим мені подобається осінь.