Розтавити розділові знаки: 1)Упало яблуко звітуючи про осінь. 2)Не поспішаючи відкрию боклажку і тихо піднесу до губ. Відіп'ю ковток і посиджу відчуваючи як по чорній шкірі попливуть рибинки й човни. 3)Жодних кольорів у світі лиш біле, як білий аркуш паперу, що над ним заніміла рука не наважуючись написати перше слово... .4)Кінь ступить на галявині крок і замре піднявши копитце бо чує, як ондечко бринить бджола. 5)Сторож несучи снідання стукнув дверима. 6)З одного місця переходили люди на друге шукаючи волі. 7)Учорашня рада отаманів, хоч і розігнана завчасно, усе-таки настрахала наймачів позначившись якоюсь мірою на загальній ярмарковій ситуації.
світу, так і моєї сім'ї. Навіть з самої назви ми
бачимо, що це щось важливе, адже складаєсь з
2 слів: Великий і День. Справді цей день є
величним адже саме тоді воскрес із мертвих Ісус
Христос - наш Бог та покровитель.
На теренах України святкувати Великдень як
Воскресіння Христа почали ще наприкінці
перешого тисячоліття, з приходом християнства
й святкується сьогодні.
Кожна родина святкує цей день по-різному. Одня
сім'ї збираються разом і їдять свячену їжу, інші
як звичайного дня просто сидять та дивляться
телевізор.
Особисто моя сім'я відсвятковує Великдень ось
таким чином. Дуже-дуже рано, близько п'ятої
години ранку, ми прокидаємося та йдемо до
церква зі святковими кшиками, щоб посвятити
паску. Потім, посвятивши їжі, йдемо додому й
накриваємо самачний стіл зі свячених продуктів.
Ми снідаємо та лягаємо трішечки відпочивати.
Зазвичай після невеличкого відпочинки мама і
тато звонять своїм друзям та родичам і
організовують пікнік. Мені це дуже подобається
адже тоді я мою змогу привітати своїх друзів,
братів та сестер з цим чудовим святом, граюся з
ними та розважаюсь. Цілий день проходить дуже
класно. Я із великим-првеликим задоволенням
можу сказати, що саме Великдень - це моє
улюблене свято, який єднає нас та зближує.