Щедрая осеньНезаметно подкрадывается осень. Хитровато улыбается она за лесоми нежным голосом подлизывается к людям:Может, вам золотого медку?А может, яблочек рожевобоких? Винограда сладкого? арбузовкрасных, как жар? Все у меня есть, всем я богата, дорогие ...Люди лакомятся золотым медом, лакомятся и щедрую осень подхваливает:- Ну и осень! Ну и богачка! Медом как щедро угощает!А о том понятия не существует, что медок то лето из своих цветов душистыхподарило.Собирают в садах яблоки, выкладывают строками в ящиках пахучиегруши.А дед Саливон удивленно качает головой, осень славословящих:Хе, ох оно, что это осень. Зима - морозом выжмет, весна - веникомвыскребите, лето солнцем выжжет, а осень-хозяйка щедрой рукой вкладовую засыплет.Сидит Степан на бахче, угощается от горячего, как жар, арбузасочными ломтями и опять-таки осени благодарит:Ох, и люблю же я, дедушка, осень! Она такая замечательная, такая щедрая! ..Дедушка, отрезая внуку новую кусок, мудро замечает:- Без лета и осени, дитя, не бывает.А осень - знает свое. Потихоньку грызет и грызет золотого куска. какгрызня, так дня и откусит, так дня и меньше. Зато ночи с каждым днемдобавляются, вечера становятся холоднее, а ранки покрывают все ряс-ними и холодными росами.На все осень щедра - и на арбузы, и на дожди. и на холодные росы. Вызолотить леса, вичорнить поля, что пожаром зажжет молодежи Осинники и березняки.Ну куда тебе не взглянешь, так и кажется, что лисичка свою красновато-рыжего спинку выгибает, к ногам ластится. Полащиться, полащиться под скупым солнцем и убежит куда-то вместе с перелетными птицами
Діалог з другом Я: Я хотіла тобі сьогодні розповісти про цікаву історію яка відбулася в моєму житті. Друг: Мені дуже цікаво її послухати. Нужбо давай. Я:Одного разу я ішла до лісу із своїми батьками, я дуже люблю ходити до лісу. Друг: Я теж полюбляю ходити до лісу, там дуже чарівна природа. Я: Мені було дуже цікаво.Але коли я побачила маленького зайчика то я просто завмерла, він був сіруватого кольору, зайчатко було дуже миле. Друг: Я теж бачив його у зоопарку, але я думаю що від тебе воно дуже швидко втекло тому що вони дуже боязкі. Я:Я теж так думала, але коли воно мене побачило воно навіть і не налякалося. Друг: Невже, тобі повезло, придивитися до зайця ще й у лісі майже нереально. Я:Мені здається що я цей випадок запам‘ятаю на все життя Друг:Ато. Як не запам‘ятати такий випадок. Я: Дякую дуже було інтересно з тобою спілкуватися. До наступної зустрічі! Друг:Бувай.
Я: Я хотіла тобі сьогодні розповісти про цікаву історію яка відбулася в моєму житті.
Друг: Мені дуже цікаво її послухати. Нужбо давай.
Я:Одного разу я ішла до лісу із своїми батьками, я дуже люблю ходити до лісу.
Друг: Я теж полюбляю ходити до лісу, там дуже чарівна природа.
Я: Мені було дуже цікаво.Але коли я побачила маленького зайчика то я просто завмерла, він був сіруватого кольору, зайчатко було дуже миле.
Друг: Я теж бачив його у зоопарку, але я думаю що від тебе воно дуже швидко втекло тому що вони дуже боязкі.
Я:Я теж так думала, але коли воно мене побачило воно навіть і не налякалося.
Друг: Невже, тобі повезло, придивитися до зайця ще й у лісі майже нереально.
Я:Мені здається що я цей випадок запам‘ятаю на все життя
Друг:Ато. Як не запам‘ятати такий випадок.
Я: Дякую дуже було інтересно з тобою спілкуватися. До наступної зустрічі!
Друг:Бувай.