Розв’яжіть проблемно-ситуативні завдання * Суворов говорив: “Одяг у плямах — душа в плямах”.
Завдання. Як ви гадаєте, чому до такого висновку дійшов великий полководець? Чи поділяєте ви його думку?

* Обманюючи, людина передусім обманює саму себе: гадає, що вдало збрехала, тоді як люди зрозуміли це, але з делікатності промовчали. Брехня завжди помітна (Лихачов Д.)
Завдання. Проаналізуйте життя вашого колективу під цим кутом зору протягом останнього півроку й підтвердіть або спростуйте думки вченого на кількох прикладах.

* Багато вчителів переконані, що одвічна проблема “батьки й діти” існувала, існує й буде існувати. Але можна її зробити не такою гострою, непорозуміння — не такими глибокими. Адже страждають і діти, і батьки.
Завдання 1. Проаналізуйте останнє непорозуміння між вами й батьками. Як його можна було уникнути?
Завдання 2. Між вами й батьками виник конфлікт. З якого моменту він почався? Побудуйте свій діалог з батьками так, щоб конфлікту не було. Розгортання подій запишіть у формі твору-розповіді з елементами роздуму.

* Редакція газети отримала листа:
“Скажіть, чому в одних людей є все: вони привабливі, чарівні, з гарним смаком, почуттям гумору, їм доступні всі радощі життя. А інші — приречені на страждання, чекання якогось чуда. Якщо йдуть дві дівчини і одна з них красива, а інша ні, то звернуть увагу, звичайно ж, на вродливу, і ніхто не здогадається, як ниє душа її супутниці. А буває, що некрасивим людям кидають ще “й уїдливі насмішки, образливі слова.
Ви, очевидно, уже здогадалися, що розповідаю я про себе. Мене давить ґніт потворності”.
Завдання 1. На які думки про спілкування ровесників наштовхує цей лист?
Завдання 2. Що б ви відповіли на цю сповідь дівчини?

* Дехто з педагогів вважає, що для піднесення якості навчання учитель повинен володіти мистецтвом викладання. А для цього він насамперед глибоко повинен знати свій предмет.
Завдання 1. Висловіть аргументоване власне міркування, чи досить цієї якості вчителя, щоб учні добре вчилися й мали глибокі знання.
Завдання 2. Які ще риси вчителя ви вважаєте такими ж необхідними в піднесенні якості навчання?

ответ:виготовити писанку

Отметить нарушение Marynasykoem 29.01.2017

ответы и объяснения

Tosiank8672

Tosiank8672Новичок

З давніх-давен український народ шанував свята. Але з особливою надією і любов’ю чекали люди Великодні свята. Саме з них починається справжня весна, буйноквіт природи. Саме на це свято всі бабусі і мами печуть паски і роблять крашанки. Змалечку нетерпляче чекаю щороку Різдва і Великодня, як найголовніших, найвеселіших свят. Мені подобається гати, як народжується свято, як випікають паски. Запашні, духмяні, вони так і зачаровують своєю красою. Починають пекти їх у чистий четвер. У хаті повинно бути прибрано, вимито, рушники випрані, накрохмалені, стіни побілені. Як тільки мама виставляє на стіл борошно, масло, яйця, родзинки, ваніль, до хати заходить святковий настрій. Добра, гарна паска — гордість господині. Є прикмета: славна паска — на добрий рік. Ото вже чаклує мама над тістом! Як добре вимісить, то’.пильнує, щоб не «втекло» з діжі. А поки паска підходить, під випічку готують круглі бляхи, змащують олією і виставляють на стільці, щоб були під рукою. У печі тим часом розкладають вогонь. Досвідчені господині, котрі живуть у селі, знають, що найкраще пекти паску на вишневих дровах, тому й готують їх завжди заздалегідь.

Коли тісто добре підійде, його викладають у форми. Кладуть не повну форму, а лише на третину, бо воно підростатиме. По-різному прикрашають паски, кожна господиня — по-своєму. Мама завжди посипає їх тертим сиром з родзинками, кольоровим пшоном або змазує збитим з цукром білком. Виробляють паски великі, менші й зовсім маленькі — для дітей, котрі з нетерпінням чекають того часу, коли мама за х до хати подивитися на «Великоднє диво». Але не куштувати, бо їсти паску можна лише в неділю, після того, як посвятиться. У неділю, коли вся сім’я сідає до столу, мама розрізає велику свячену паску нам на здоров’я та радість. Я гадаю, що всі дівчата й хлопці люблять Великодні свята і з задоволенням куштують смачну духмяну паску.

Объяснение:

«» (от греч. oikos — дом, хозяйство, и nomos — правило, знание) буквально — знание о ведении дома, хозяйства, в современном языке имеет несколько значений: как хозяйство — система хозяйствования, включающая отрасли материального производства (промышленность, сельское хозяйство, транспорт и т. д.) и нематериальной сферы (образование, культура, здравоохранение и т. обеспечивающая общество материальными и нематериальными благами. как наука — это наука, которая исследует, как люди в условиях ограниченности ресурсов удовлетворяют постоянно растущие потребности. основные вопросы : что производить? как производить? для кого производить? основная проблема — удовлетворение неограниченных (постоянно растущих) потребностей людей за счет ограниченных ресурсов. потребность — это необходимость в чём-либо для поддержания и развития жизнедеятельности личности и общества в целом. потребности могут возникать и изменяться как под влиянием внутренних побудительных мотивов, так и под внешним воздействием. они становятся побудительным мотивом деятельности. средства, с которых удовлетворяются потребности, называются благами. блага — это средства, необходимые для удовлетворения потребностей людей и имеющиеся в распоряжении общества в ограниченном количестве. ключевыми понятиями производства являются понятия «товар» и «услуга». товар — продукт труда, произведённый для продажи на рынке. услуга — результат полезной деятельности предприятий (организаций) и отдельных лиц, направленный на удовлетворение определённых потребностей населения и общества. комплексное изучение деятельности человека порождает целостную систему наук и теорию как её основную часть, которая на западе чаще всего именуется «». — это совокупность конкретных дисциплин, таких как промышленности, сельского хозяйства, труда, финансы и кредит, статистика и . структура производства: производство — это процесс создания благ и услуг, которые выступают исходным пунктом деятельности. распределение — это разделение произведённого продукта, дохода между участвующими в его производстве. обмен — это процесс, в котором взамен произведённого продукта люди получают деньги или другой продукт. потребление — заключительная стадия производства, в процессе которой произведённый продукт используется (потребление предметов длительного пользования) или уничтожается (потребление продовольствия). сферы производства, распределения, обмена и потребления как фазы единого процесса производства не только следуют друг за другом, но и взаимопроникают друг в друга. в целом производство — это деятельность общества, направленная на удовлетворение своих потребностей. как система общественного производства: