С ... ло стояло в вел ... чезний балке а балкой протекала виляя степная речушка. Одна сторона балки срывался высокой круч ... ю. Скала пришлась землей поросла деревьями. Среди них в ... лась тропа, доводила до мостика через реку. Взявшись дорожке Марко обратил к колодцу.
Колодец била со скалы. Казалось какая вел..чезна сила выбросила из земли страше в кам..яну глыбу. Вода вытекала чистой холодной течению. Вокруг было к ... я составленное человеческой рукой. Кто построил цямриння, а на нем поставил старый образ. Не было уже видно рисовать ... я но, не считая этого, ежегодно на (С, с) Елена праздника девушки ц ... чали икону над колодцем.
От этого места веер Несказу й красотой. Гаек немного о..ступаючы камня, ро..кинувся (не) подалик. Верховые ... я деревьев было ни е от скалы. Марко любил взбираться (с) стороны на скалу и сидеть там, смотреть на голубое небо, недвижимое камни и дрожащее листьев.
сьогодні у наших руках майбутнє нашої держави. через кілька років ми - молоді фахівці - очолимо різні ланки іння народним господарством україни. а тому саме нам обирати напрям, в якому має рухатися наша країна, щоб забезпечити гідне майбутнє нашого народу
ми чітко усвідомлюємо, що майбутнє україни великою мірою залежить від нас від молодді. кожен задумується про своє майбутнє. і так хочеться , щоб воно було світлим та радісним. на сьогоднішній день існує проблема розвитку сучасної молоді та нашої держави. на мою думку, проблема подальшого розвитку нашої країни у тому,що сучасна молодь втратила моральні цінності. те,що сучасна молодь у занепаді ,є фактом ,і цим не можна нехтувати. адже молодь - це майбутнє нашої країни .і хто ,як не ти, зможе підняти її на новий рівень і дасть поштовх у нове, велике майбутнє.сучасна молодь має великий потенціал, запал та енергію, які саме у молодому віці потрібно спрямувати у правильне русло — формування особистості, розбудову суспільства, формування молодого політикуму. молода людина — це як губка, яка вбирає у себе все те, що її оточує. і часто намагається попробувати того, що є забороненим та шкідливим, однак цікавим, бо така вже наша людська природа. замість того, щоб говорити – треба створювати умови, де б молодь могла бути зайнятою за своїми інтересами у вільний час. а у нас, поки що, цього немає, тому молодим людям доводиться «топтатися» на місці, об’єднуючись у організації, створювати здорові умови для дозвілля. усе це, насамперед, варто брати до уваги, коли постає питання про сутність і особливості феномена «молодь».молоде покоління у наш час постало перед складним вибором. система його ціннісного світогляду формується під впливом ї зміни політичної та економічної ситуації у цілому світі. іншими словами можна сказати, що молодь — це одна з найураженіших економічно-соціальних верств населення, позбавлена культурних та моральних цінностей. сьогодні молоде покоління не лише формується у країні з «непередбачуваною історією», але й за умов невизначеності власного місця і місця своїх рідних в суспільстві загалом. вона живе в умовах підвищеної соціальної напруги і нестабільності. сім’я – це найперший соціальний інститут, який формує молоду людину як особистість. якщо в межах сім’ї її не було правильно виховано, то зробити це за інших соціальних інститутів не просто. адже не даремно кажуть, що які батьки – такі й діти. дітей ще можна чогось навчити, у чомусь переконати, а коли це вже доросла, напівсформована особистість, то скільки зусиль необхідно, щоб змінити її світогляд? ! сьогодні ми спостерігаємо швидкі темпи науково-технічного прогресу, який є нам у комунікації та інших сферах. молодь швидко звикає до сучасних новинок та технологій, але на перше місце ми завжди повинні ставити духовні цінності, культуру та мораль. адже ці речі є вічними і саме вони мають лежати в основі побудови демократичного суспільства. в наш час ведеться багато дискусій щодо розвитку суспільства, але цільовою і головною аудиторією, на яку надії і сподівання, є молодь та підростаюче покоління. бо саме молодь — це майбутнє держави і тому сьогодні ми маємо виробити чітку стратегію виховання молодого покоління, формування його світогляду.взагалі, україна – це дуже гарна країна ,і вона може і має бути високорозвиненою. вона заслуговує на достойне майбутнє. тому треба зробити все,щоб ми, наші діти і онуки відчували гордість за країну, в якій живуть. враховуючи всі негаразди та проблеми, які існують на сьогодні в україні, я щиро вірю, що ми їх подолаємо та досягнемо розквіту україни. досить буде розпочати із самого себе. зроби щось на користь свого міста, країни . кожен день питай себе , що ти зробив для україни,а не україна зробила для тебе. тому що молодь це майбутнє україни!
Ніжна душа мого народу бринить у слові. Слово, оповите любов'ю, вигранене вічністю, музично-незбагненне і сонячно-прозоре, заходить у серце і настроює струни ніжності. Ніжне українське слово будить у нас людину, воно освячене любов'ю до найдорожчого на землі, воно сходить зорею і яскравіє, доки людина живе для добра, доки мудрість і праця квітчають землю, доки живе в людині жага творіння.
Таке воно, чисте і щире українське слово; така вона, рідна мова - найбільша духовна коштовність, у якій народ звеличує себе, якою являє світові найцінніші набутки свого серця і мудрості, передає з покоління в покоління досвід, культуру і життєдайні традиції. Рідна моя мова - це та таїна, яка робить народ народом і увінчує найтонші порухи його душі.
Упродовж віків український народ творив і шліфував свою мову, заносячи в мовну скарбницю переплавлені у ніжній душі, добірні перлини пізнання, почуття, мрії. Але як же часто ці віки були сповнені важкими випробуваннями на міцність, життєздатність моєї рідної мови! Я звертаюсь до історії України - і бачу, як протягом трьох століть були проголошені десятки державних актів і постанов як з боку царської влади - відвертих і неприхованих, - так і з боку радянської влади - більш хитрих і завуальованих, котрі мали одну мету: обмежити, заборонити і знищити українську культуру, мову тощо. Україна після цих страшних ударів, які не кожна нація може витримати, зазнала колосальних втрат, та, на щастя, все це витримала.
Але хіба я помилюсь, коли скажу, що саме зараз в культурному і мовному відношенні Україна переживає вкрай важкі часи? Так, у всі часи мовне питання в Україні було гострим. Але зараз, мені здається, закрадається якась безнадія, безвихідь і поселяються в душах поборників мови: все людство вже давно заклопотане зовсім іншими проблемами, багато чого досягло, а ми й досі товчемося навколо одного й того ж.
Я допускаю, що через свою неосвіченість чогось не розумію, але я твердо переконаний в одному: якщо наша мова зникне в Україні, то її більше ніде не залишиться (в її живому вигляді) і ніхто її не підтримає. Другої україни у нас немає!
Тому саме на нас, молоді, лежить відповідальність подбати про рідну мову, підтримати її, до розвиватися. Бо саме нам випала велична місія підняти Україну до світових вершин, вивести її шляхом незалежності, проголошеної десять років тому, у число могутніх країн.
Нехай за одне покоління не можна змінити того, що формувалося століттями. Але зміна потрібна, бо інакше зникне мова, а з нею - нація і культура. Цього світова історія нам не вибачить.
...З перших хвилин мого життя у безкрайньому океані звуків неповторно звучить мелодія рідного слова. І кожне слово - немовби виплекана народом-дивотворцем квітка з неповторним ароматом, з неповторни ми барвами. Хай же ніколи вона не зів'яне, хай радує світ своєю красою!
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!