І. С пишіть речення, замінюючи виділені сполучення слів дієприкметниковими зворотами. У яких зворотах ужито пасивні дієприкметники?
ЗРАЗОК. Хмари, які нависли над обрієм, здавалися суворими. - Хмари,
навислі над обрієм, здавалися суворими.
1. Квіти, які подарували під час зустрічі, Марина забрала із собою.
2. Трава, яку скосили вчора, майже посохла. 3. Яблука, які достигли
пізньої осені, були солодкими. 4. До лісникового обійстя вела стежка, яка
заросла бур’янами. 5. На стенді розмістили плакат, який намалювали
учні 7 класу.
- Добридень, онучко! Як успіхи в школі?
- Дуже добре! Отримала сьогодні «одинадцять» з української мови!
- А що ви сьогодні вивчали?
- Ми читали текст про природу, робили за ним вправи. Там розповідалося про ліс, звірів, гриби та ягоди тощо! А як твоє здоров’я, бабусю?
- Вже краще, ніж було. Ось, бачиш, скляні банки на полиці стоять?
- Так, звичайно
- Там різноманітне варення, щоб взимку в нас були вітаміни. Здоров’я потрібно зміцнювати правильним харчуванням. Бачиш, на кожній баночці намальована ягідка?
- Так, ось це, наприклад, малина.
- А ось ця ягідка як називається українською мовою?
- Я знаю! Це полуниця! А це – лісова суниця! А цю ягідку ми якраз сьогодні вивчали – це чорниця!
- Так, її вживання дуже корисне для очей… А таку ягідку ти знаєш?
- Здається, я бачу калину… А в наступній баночці… Як же вона називається?... Клюква…
- Не клюква, а журавлина. Ви сьогодні не вивчали її?
- Ні… Але я її запам’ятаю! Бабусю, як багато різних смачних ягідок у нас росте! І які гарні слова їх позначають! Яка багата наша українська мова!
- Добре, дитинко, будеш їсти взимку смачне варення та згадувати багатство рідної мови. А ось цю блакитну ягідку в останній баночці, ти, онучко точно не знаєш. Це рідкісна ягідка. Називається лохиною. Піду приготую нам чаю з варенням. Тобі з яким?
- З суничками, будь ласка! Я зараз прийду, бабусю!
- Чекаю до столу!
1) Головна ознака весни в неживій природі те, що сонце набагато вище піднімається над горизонтом, ніж взимку.
2) Яскравіше світить і гріє з кожним днем все сильніше. Дні стають довшими.
3) Найбільш помітний ознака настання весни в неживій природі – це танення снігу.
4) Починає танути лід. На річках починається льодохід.
5) Дуже небезпечно ходити по подтаявшему льоду. Не можна затівати ігри на річці під час льодоходу.
6) Коли річки та озера переповнюються водою від розталого снігу, вода заповнює луки, ліси, поля вздовж річки. Це називається водопілля.
7) Від весняного тепла відтане грунт. В ній накопичується багато вологи. Ця волога дуже потрібна рослинам
8) Навесні йде дощ, а не сніг. Недалеко вже й до першої грози.
Ознаки весни в живій природі:
a)у житті птахів з приходом весни: повертаються перелітні птахи будують гнізда, відкладають яйця, виводять пташенят
Подібні зміни стали можливо т. к. Багато птахи харчуються комахами. А з приходом весни комахи вилазять зі своїх укриттів. Птахам стало більше корму. Розтанув лід на річках і озерах, тому повертаються водоплавні птахи
b)у житті звірів: Звірі линяють – змінюють зимову шубку на літню. Прокидаються від зимового сну ведмеді, борсуки, їжаки, бурундуки. У багатьох звірів навесні з'являються дитинчата.
c)На листяних деревах і чагарниках набухають бруньки; з'являються сережки, сріблясті баранці, квіти, потім з'являється листя. У хвойних дерев змінюється колір кори, хвої.
Землю вкриває молода травичка, багато рослини починають цвісти. Зазвичай ранньоквітучі трав'янисті рослини називають підсніжниками.
якщо все коротко написати:
Сонце вище, ніж взимку. Дні стали довшими. На вулиці потеплішало. Небо навесні блакитне, високе. Хмари білі, легкі. Сніг і лід тане. На річках льодохід, повінь. Навесні в різні місяці йде то сніг, то дощ. У травні гримить перша гроза. Грунт відтає, на деревах з'являються бруньки, а потім клейкі листочки. Зацвітають первоцвіти. З'являються комахи. Повертаються перелітні птахи. Лісові звірі виводять потомство.