с тестами Сполучник – це службова частина мови, яка:
а) виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх;
б) вживається для з’єднання однорідних членів речення і частин складного речення;
в) виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні;
г) вносить різні додаткові відтінки значення в речення.
2. Вкажіть рядок, у якому всі сполучники непохідні:
а) а, бо, і, але;
б) а, але, якщо, як;
в) зате, що, і, бо;
г) коли, немов, хоч, або.
3. Вкажіть рядок, у якому всі сполучники похідні:
а) тому що, як, мов, бо;
б) для того щоб, немов, а, бо;
в) мовби, тому що, і, але;
г) якщо, як, зате, що.
4. Вкажіть рядок, у якому всі сполучники єднальні:
а) також, не тільки, а, але;
б) або, чи, то, хоч, чи…чи;
в) і, й, та( в значенні і), ні-ні, як-так;
г) ні-ні, не то…не то, або…або, і.
5. Вкажіть рядок, у якому всі сполучники протиставні:
а) зате, проте, однак. але;
б) і, та ( в значенні але), ні-ні;
в) або, чи, то, однак;
г) хоч…хоч, чи…чи, але, зате.
6. Вкажіть рядок. у якому всі сполучники розділові:
а) як-так, а й, зате, але;
б) то…то, чи…чи, проте, також;
в) або, чи, то, хоч, або…або;
г) не то…не то, і, й, але, однак.
7. Вкажіть рядок, у якому всі сполучники причинові:
а) аж, що й, бо, як, мов;
б) бо, тому що, тим що, у зв’язку з тим що;
в) ледве, щойно, тим що, дарма що;
г) після того як, аби, щоб, наче.
8.Вкажіть рядок, у якому всі сполучники часові:
а) тим що, як тільки, аж, що й;
б) як, мов, наче, мовбито;
в) що, як, ніби, дарма що;
г) ледве, тільки, як, щойно, після того як.
9. Вкажіть рядок, у якому всі сполучники допустові:
а) хоч, дарма що; незважаючи на те, що;
б) щойно, тим що, ніби, хоч;
в) тому що, якби, але, ледве;
г) неначе, коли б, аби, тільки.
10. Вкажіть рядок, у якому всі сполучники пишуться разом:
а) з\тим\щоб, коли\б\то, от\же\ні\ж;
б) тільки\но, тому\то, як\би;
в) або\що, за\тим, то\що, тако\ж;
г) або\ж, все\ж, не\мов, ані\ж.
11. Вкажіть рядок, у якому всі сполучники пишуться окремо:
а) коли\б\то, ані\ж, ні\ж, мов\би;
б) тим\часом\як, але\ж, так\що, з\тим\щоб;
в) тому\що, за\те, от\же, що\б;
г) з\тим\щоб, мов\би, ото\ж, як\би.
12. Вкажіть рядок, у якому всі сполучники пишуться через дефіс:
а) що\б, наче\б\то, як\що, ніби\то;
б) але\ж, з\тим\щоб, не\мов;
в) ото\ж, тако\ж, себ\то, або\що;
г) тільки\но, ніби\то, якби\но.
Новий Рік-велике свято в Україні.Усі його дуже люблять.Особливо він подобається маленьким дітям.Люди не йдуть на роботу в цей день,а діти до школи.Це свято вважається сімейним.Його відзначають вдома в колі родини.
Люди прикрашають кімнату і звичайно ставлять у кутку кімнати ялинку.Ялинки дуже красиві.Під них звичайно ставлять подарунки.
Наші батьки ретельно готуються до свята.Вони купують ялинку,прикрашають її.купують багато смачної їжі і напоїв.О дванадцятій годині ночі люди дивляться по телебаченню звертання президента до народу з традиційним привітанням.У цей час ми сидимо за столом і пригощаємося святковою вечерею в ганій компанії.Багато хто виходить гуляти на вулиці й площі.
Починається ноіий рік нашого життя.Кожний сподівається,що він дійсно буде щасливим.
Чому потрібно знати історіюЯк відомо, історія не любить слова "якби". Історики говорять так: "Це було, воно стало причиною того, що...".
Але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було Запорозької Січі. Очевидно, тоді б зовсім не стало України, не стало б українського народу, як не стало на землі багатьох племен і народів, їх розтерзали вороги, розтоптала жорстока дійсність.
Наш народ існує, тому що його оборонили й відстояли мужні лицарі Запорожжя. Наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі і бути українцями.
І як буває прикро, що ми чуємо про воєнне мистецтво римських легіонерів і не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. Знаємо про подвиги Ганнібала і не знаємо про подвиги Самійла Кішки, Петра Сагайдачного чи Івана Сірка. Захоплюємося подвигом спартанців біля Фермопілів і не знаємо про подвиг козаків під Берестечком...
Історією треба не просто цікавитись, її треба досконало знати. Бо історія — не просто минуле народу, це його жива душа. Ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу.