с украинским . нужно исправить ошибки , раскрыть скобки , и запятые.

Тихий і ласкавий на веснібе(з,с)турботний неяскравий вечір. Ні стомлюючої спеки ні задухи в спокійному (по)літньому повітрі.

Ще (не) спустилися на землю сутінки а в небі вже одна за одною (не)помітно з'являются бліді зірки ще не встигли розгорітися протягом цього недовгого вечора.

Стихлий вітерець зрідка над землею повіє в обличчя (не)сподіваною прохолодою. Тоді піднімаєтся неясний шепіт в потривоженім листі дерев. Про щось (не)відоме зашепочуть вони між собою, (не)звертаючи (ні)якої уваги на самотнього подорожнього. На що (не)кинеш погляд на чому (не) зупиниш його все радісно зустрічає вечірню прохолоду. Сутінки стають густішими помітнішими. На темному небі бе(з,с)перервно спалахують все нові яскраві зірки.

Маленьке зернятко потрапило восени під велику грудку землі. Затишною та рідною хатинкою виявився цей прихисток. Не понесе його більше в далеку дорогу буйний вітер. Теплий дощик не забував його та напував своїми кришталевими краплями.     На благодатній землі проріс тендітний паросток. Якось залетів сюди вітер, не побачив він більше зернятка, тому не зміг віднести його далеко. Міцно тримається паросток корінцем рідної домівки та щасливо усміхається. Швидко промайнула весна, за нею пройшло тепле літечко. Виріс паросток. Весело вітається золотим колоссям.     Минуло багато часу і заколосилась навкруги велика пшенична сім’я  -  безкрайня золота нива. Кольорами прикрасили її нові друзі – волошки, маки та ромашки.     

Зазвичай ми з батьками не проводимо багато часу, але приготування улюбленної страви у нашій сім'і, ніби стародавній ритуал.
Картопля по-французьки - мамина корона страва адже саме вона є визітівною карткою нашої родини. 
Спочатку, я і брат, як завжди, повинні чистити багатсько бульби, бо це, на мій погляд, те - чим батько займатися не бажає. Голова нашої маленької кулінарної династії підготовує м'ясо для страви, мамця намащує його різноманітними спеціями та приправими, а потім ставить до холодильника.
Нарізка картоплі ось, що ми зазвичай робимо разом. Кожен з нас бере ніж, починаючи нарізати овоч, мовби на конкурс краси. Інколи Микола та я змагаємося на швидкість.Батько часто сварить нас за це!
Викладуючи картоплю на протевень, мама щедро змащує її соусом и гірчиці та майонезу. Наснусне у черзі м'ясо, яке батько файно  відбиває і відправляє до купи в бульбу. Брат натирає велечезну тарілки сиру, зазделегідь готуючи "шапку" страві. Викладаю останній шар я, ставлячи заразом  картоплю по-французьки в духовку.
Цю страви ми готуємо майже кожну неділю. Мені дуже подобається це дійство, бо кожен член родини розповідає свої новини, що відбулися з ним. 
На мій погляд, роблячи щось разом, ми гуртуємо сім'ю.