Самостійна робота Клас
Прізвище, ім'я
Дата
АУДІЮВАННЯ
Прослухайте з голосу вчителя текст «Боронити честь Києва» (с. 68). Виконайте тес-
тові завдання. За кожну правильну відповідь
ТЕСТ для оцІНЮВАННЯ АУДІАТивних УМІНЬ І НАВИЧОК
У тексті утверджується ідея
А сили волі й витривалості народу в боротьбі з ворогами
Б самовідданого служіння князівській владі
в самовідданості й безкорисливості в боротьбі за рідну землю
г єдності руських племен у боротьбі з ворогами
1
ответ:
каждый человек вынужден бывать в разных местах. это связано с тем, что приходится где-то учиться, путешествовать, работать. но как бы не были прекрасны окружающие места, всегда тянет в свой родной край. даже удивительно, что так устроено в жизни. родной край связан с детством, все что там было хорошим запоминается на всю жизнь. все, что находится рядом с домом становится близким и дорогим сердцу. если в детстве ходил в лес за грибами и собирал землянику, бегал по цветущему лугу, пахнущему ароматами кашки и клевера, собирал васильки, любуясь просторами полей, слушал пение жаворонков и соловьев. все это станет родным, и всегда будет вспоминаться в трудную минуту вдали от родного края. только в детстве все кажется сказочным и волшебным вокруг. деревья могут стать великанами, зеленая лужайка волшебным ковром. после игр с друзьями, всегда приятно прибежать вечером домой. когда тебя встречает ласковая мама, приготовившая вкусный ужин. так хочется поделиться с ней всем происходящим за день. многие такие моменты тоже отпечатывается в памяти. когда мы становимся взрослыми, то все воспринимаем иначе, но детские воспоминания все равно иногда возникают. каждому человеку хочется, чтобы его любимый родной край развивался, становился благоустроенным и красивым местом. живя в большом городе, все равно тянет в свою родную деревеньку, хоть там нет асфальта, а автобус ходит редко. но зато там стоит дом в котором родился и вырос. остались прежними цветущие луга, пруд в котором плавал еще ребенком. березы и ивы возле дома, лес с и грибами. все это никогда не забудется, будет помниться, пока жив человек. родной край каким бы он не был, должен оставаться любимым на всю жизнь. я считаю, что самые счастливые люди живут в своем родном краю. они радуются всем обновлениям, преобразованиям, которые делают его еще краше.
объяснение:
ответ:
людина» — багатозначне слово. воно позначає одну з істот на землі і водночас має піднесене значення всього загалу якостей і почуттів, які повинна мати в собі ця істота. у такому випадку де слово пишуть з великої букви — людина…що ж потрібно кожному з нас для того, щоб іменуватися людиною? одні скажуть — бути порядним і добрим, інші — мати купу грошей, треті дадуть відповідь: «що потрібно? нічого! я маю руки, пересуваюся на двох ногах, значить, я і так людина. а з великої букви чи з малої — неважливо. яка різниця? » відполімо: різниця дуже велика. пересуваються, вживають їжу, сплять всі живі істоти на землі, але вони не можуть називатися людьми. від тварин нас відрізняють не лише анатомічні ознаки, навіть не розвинений інтелект. нас відрізняє людяність.для того, щоб вважати себе людяними, ми повинні бути добрими, чесними, справедливими. однак головне — любов до ближнього свого. всі ми чули, що потрібно до інших ставитися так, як хотів би, щоб ставились до тебе. це означає, що на жодну хвилину не можна забувати: поряд з тобою є люди, яким, можливо, потрібна , потрібне співчуття. хто знає, може, співчуття чекають саме від вас? і саме від вас сподіваються отримати необхідну ? подумайте, перш ніж відвертатися; ви теж бували у ситуаціях, коли добра порада, ласкавий погляд були так необхідні! так чому ж багато хто з нас забуває про це? розпові, що іноді, коли на кішку собаки, інші кішки починають захищати її, у бій з суперником, набагато сильнішим від них. слухаєш такі розповіді й дивуєшся: якщо навіть тварини захищають одна одну, то як же люди можуть лишатися байдужими до нещасть своїх .близьких? однак не всі, далеко не всі. знаємо випадки справжньої самопожертви, гідної звання “людина”. це і герої війни, що йшли в атаку, перебували в нелюдських умовах для щастя майбутніх поколінь, і вірний друг, що ділиться останнім шматком хліба, ризикуючи залишитись голодним сам, і наша рідна матуся, яка ночами не спала, чекаючи нас із далекої поїздки, хвилюючись за нашу долю. не обов’язково шукати приклади істинної людяності у книжках, у розповідях, можна озирнутися довкола, придивитися до близьких, до друзів, зазирнути вглиб власної душі і зрозуміти, що справжній некорисливий подвиг в ім’я людяності тут, поруч з нами. так давайте ж навчимося любити одне одного, поважати прагнення, думки й почуття людські, давайте віднині й назавжди за основу свого життя візьмемо правило діяти лише за законами честі, моралі — тими складовими, що і становлять основу того, що робить вас людьми, — людяності. тоді не вивикатиме війн, у небуття підуть сварки й суперечки, головною ж цінністю стане життя кожного із жителів планети. і звучатимуть у душах людей слова василя симоневка:
объяснение: