Самостійна робота. «Наймичка» «Пролог»
1. Караючи свою нещасливу долю, Ганна зверталася до:
а) широкого степу; б) Бога; в) туману; г) батьків.
2. Під час блукання у неділю вранці-рано героїня наспівувала:
а) «Ой степи широкії»; б) «Ой у полі могила»;
в) «Кукувала зозуленька»; г) Ой у полі вітер віє».
Розділ І
3. Трохим з Настею сумували через те, що:
а) були бідними; б) повсякчас втрачали здоров’я;
в) вимушені працювати на пана; г) не мали дітей.
Розділ ІІ
4. Дід виїхав до Городища, аби:
а) придбати необхідних ліків;
б) відвідати сина, який там служив у війську;
в) запросити до себе кумів; г) продати дещо з хатнього краму.
Розділ ІІІ
5. Чому старі вирішили прийняти до себе наймичку? Бо:
а) вважали себе за багатих; б) вже нездужали;
в) вона дуже сльозно просила;
г) їм важко було працювати на городі.
6. Після тривалих страждань Ганна відчула себе щасливою тоді, коли:
а) знаходилася поруч зі своєю дитиною;
б) мала можливість заробити на хліб;
в) підкинула власну дитину чужим людям;
г) батьки дозволили їй повернутися додому.
Розділ IV
7. Рід діяльності Марка:
а) ковальство; б) чумакування; в) мисливство; г) гончарство.
Розділ V
8. Під час весілля Марка, Ганна:
а) обробляла городину; б) співала і танцювала;
в) жебракувала у Городищі; г) пішла на прощу до Києва.
Розділ VII
9. Через те, що син наймички тривалий час не повертався, вона:
а) мусила розважати його дружину і дітей;
б) зверталася з молитвою до святого Миколая;
в) ходила до ворожки цікавитися долею улюбленця;
г) вирушила на його пошуки.
10. Якого подарунка віз Марко Ганні?
а) сукна дорого; б) шитий пояс; в) червоного шовку;
г) парчі золотої.
11. Повернувшись благополучно додому, герой:
а Богу; б) поцілував рідну землю;
в) заспівав веселої; г) подякував воликам.
12. Наприкінці твору наймичка:
а) зізналася Маркові, що вона його мати;
б) залишила хату сина і вирушила у мандри;
в) вирішила присвятити останні роки життя службі Богові;
г) втопилася з горя у річці.
Зовсім-назовсім, передовсім, всім, винесім, передусім, усім, вісім, сім, грім, карім, старім, добрім, щедрім, мудрім, мокрім, окрім, крім
Аж ніяк-маніяк, ніяк, кон’як, хом’як, хлоп’як, черв’як, миш’як, натяк, ніштяк, кістяк, чортяк, босяк, косяк, повсяк, всяк,дурняк, як-не-як, хтозна-як, як
Ні до чого- нідочого, дівочого, ластівочого, жіночого, пророчого, лісничого, невільничого, дільничого, найдорожчого, найближчого, найнижчого, нижчого, дужчого, найтяжчого, дечого, овечого, лелечого, старечого, вовчого, ледачого, лежачого, юначого, мишачого, смердючого, гадючого, літаючого, воскресаючого
Насправді складно осмислювати такі абстрактні поняття як любов, чесність, відданість, патріотизм. Бо незважаючи на те, що кожен з нас більш-менш розуміє їх значення, та все одно вкладає в них щось своє. Це не річ, яку можна побачити чи помацати. Це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми.
Патріотизм у найзагальнішому розуміння – це любов до Батьківщини. Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. Бо це все робить людей близькими одна до одної, об’єднує.