САМОСТІЙНА РОБОТА ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ (у кожному реченні підкресліть граматичну основу та визначте, відокремлене означення чи ні, поставивши, де потрібно, розділові знаки; означення підкресліть,
позначте означуване слово)
1.Найдавніші тексти створені приблизно за три тисячоліття до нової ери належать до єгипетської епохи.
2.Гола земля бита крилами вітру безнадійно сіріла під олив’яним небом.
3.Покинута людьми на довгі дні дорога помирає в бур’яні. 4.Осліплені на мить ми врізались в пітьму.
5.Зачароване зоряним небом село синіє розкиданими хатками. 6.В’ється степова дорога покручена запетльована безконечна.
7.У вікно лилося помите ранковою зливою повітря.
8.Освітлена першими променями сонця хатинка виявилася набагато затишнішою.
9.За селом тягнулися безкраї поля порізані балками та глибокими ярами.
10.Замріяний і сповнений почуттів я завжди з нетерпінням чекаю весну.
11.Ця густо засаджена розкішними кущами земля дісталася йому ще від батька.
12.Об пірс бились хвилі каламутні байдужі холодні.

Я казала це вже неодноразово і продовжую це стверджувати: Тарас Григорович Шевченко для нашого народу, для України, – це не просто поет чи художник. Він став ковтком свіжого повітря, ковтком натхнення, цілющим струмком посеред пустелі для багатьох поколінь. До нього йшли за благословенням: і незламні воїни, і освічені інтелігенти, і працьовиті селяни. Головною мрією славетного Кобзаря було безхмарне майбутнє для України, тому так сильно прагнули знищити його книжки можновладці, змусити мовчати Шевченка, заславши його далеко від дому….
Минули століття, зараз Україна – це незалежна держава, проте й досі непокоять сумніви: чи піднялися ми з кріпосницьких колін, чи навчилися жити без ката і чи робимо усе, що від нас залежить задля щасливого майбуття?Шевченків ідеал людини й загалом майбутнього вимірюється добром, точніше – здатністю творити добро, чинити щось хороше кожного дня, не очікуючи нагороди чи похвал.

1) Вони обійнялися, мов брати, і стояли вражені: під ними Поділ у садах, церкви, красиві будинки; довкола - Дніпро, задніпрянська далечінь, ліси, сонце і небо зовсім близько. 
2) Є вічне щастя на природі, немає щастя для міської людини.
3) Невідомо звідки налетіли птахи, заколисалися ранкові гілки. 
4) У селі люди дві години копають, крешуть каміння, потім роблять короткий перепочинок.
5) Кажуть: весна приносить щастя й радість, літо - життєву легкість. 
6) Любіть красу мови жайворонка, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова батьківська береза.