САМОСТІЙНЕ СКЛАДАННЯ ТЕЗ ПРОЧИТАНАГО.
Прочитайте текст мовчки. Визначте тему, основну думку, тип і стиль мовлення.. Складіть і запишіть тези тексту.

ЧИЇ Ж МИ ДІТИ ?

Батьки і діти,діти і батьки. Одвічний клубок, тісно змотаний у родовідну спілку. Протягом століть наш народ виробив і опрактикував мудрі моральні критерії цієї неперервності. Вони передавалися з покоління в покоління, залишаючи по собі добру чи оганьблену славу.
Добра пам"ять про батьків чи дідусів, матерів або бабусь завжди переходила і на їхніх нащадків. Саме це змушувало більшість людей увічнитися в родоводі. Але траплялися й протилежні випадки __ людський осуд одного з пращурів міг також причепитися і до дітей, І хоч вони в тому не були винні, іменне тавро переходило з покоління в покоління, особливо на тих, хто успадкував риси такого характеру.
Родовідна пам"ять ___ явище у традиційному вкраїнському побуті унікальне, але, на жаль, майже не досліджене. Очевидно, мало хто вже знає, що було за обов"язок знати поіменно свій родовід від п"ятого чи навіть сьомого покоління коліна.
Пам"ять про своїх пращурів __ не забаганка і тим паче не данина моді. Це була природна потреба триматися свого родоводу, оберігаючи в такий б сімейні реліквії й традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам"яттю, зневажливо називали : " Людина без роду - племені ".
Ось так з роду - віку й співіснував тісний взаємозв"язок : батьки намагалися передати в спадок своїм дітям не тільки навички до праці та поведінки, але й залишити добру пам"ять про самих себе ; Діти ж мали за обов"язок дотримувати й далі розвивати родовідні звичаї. Так привселюдно створювався колективний літопис родинної звичаєвої пам"яті як одна з форм суспільної поведінки. Адже дитина, не засвоївши родовідних цінностей, не все життя залишиться Іваном, який не знатиме свого роду-племені, чиїх батьків він дитя. Звідси й зневажливе ставлення до отчого вогнища, батьківського слова, авторитету старших. На сьогодні вже втратили свою першооснову ввічливі форми вітань, зникли з ужитку вияви шляхетності,зникають традиції... А все це ___ наше духовне багатство, без якого самовтрачаємося, мліємо. Саме так : там ,де руйнується моральний ланцюжок між поколіннями , неодмінно з"являються лагуни. Скільки вже сплодилося таких порожнин ! Щоб зліквідувати їх , мусимо починати з першооснов і повертати народові його історичну пам"ять. І починати маємо з найсвятшого: хто ми і чиїх батьків діти ?​

Объяснение:

Патріотмчні мотиви в поэзіі Т.Г. Шевченка

Справді, треба було мати дар Божий, щоб так глобально пророкувати долю свого народу. Шевченко промовляэ до нас, кличе до активного життя. Його по праву можна називати Новим завітом української нації. Найголовніше значення слів Шевченка полягають в тому, що поет не даэ своэму народові зламатисяті не даэ щаснути духовно.Він кличе нас гадати свою історію, часи волі, послідовно відстоювати ідею державної самостійності України. Поезіі Тараса пронизані вірою в незанищенність людини, вірою в те, що людина ніколи не змириться з безправством, рабство ніколи не стане для неї нормою існування

Картина належить пензлю відомого російського художника Архипа Куїнджі. Полотно належить до кращих пейзажів художника. Центральне місце на картині відведено скутій кригою річці. Вона завмерла, напередодні весняного водопілля – в очікуванні перших теплих променів, які могли б дозволити їй вивільнити всю свою могутність і показати себе у всій красі. Лід на річці тріснув. Крізь нього вже починає проступати перша вода, наближається весна. Її з нетерпінням очікують зеленіючі трави, оголені гілки дерев і голубеющее небо. Передчуття весни – ось, що робить цю картину настільки привабливою і прекрасноюКожен день наближає весну, на деревах, зображених художником в лівій частині картини, вже з’явилися перші бруньки. Зими не вдасться зупинити наступ весни. Про це говорить вся композиція картини, вибудувана живописцем таким чином, що здається, ніби річка йде в нескінченність і закінчується десь у тумані, огортає ліс, розташований на задньому плані. Полотно відрізняється колірної і світловий насиченістю. На Всякий нього дивиться, розуміє, що це не просто картина, а гімн насувається тепла, сонячного світла, зеленого буяння лісів і полів. Картина написана в дусі реалізму, для чого був використаний полотно і олійні фарби.Твір-опис природи в художньому за картиною А. Куїнджі «РАННЯ ВЕСНА»Картина належить пензлю відомого російського художника Архипа Куїнджі. Полотно належить до кращих пейзажів художника. Центральне місце на картині відведено скутій кригою річці. Вона завмерла, напередодні весняного водопілля – в очікуванні перших теплих променів, які могли б дозволити їй вивільнити всю свою могутність і показати себе у всій красі. Лід на річці тріснув. Крізь нього вже починає проступати перша вода, наближається весна. Її з нетерпінням очікують зеленіючі трави, оголені гілки дерев і голубеющее небо. Передчуття весни – ось, що робить цю картину настільки привабливою і прекрасноюКожен день наближає весну, на деревах, зображених художником в лівій частині картини, вже з’явилися перші бруньки. Зими не вдасться зупинити наступ весни. Про це говорить вся композиція картини, вибудувана живописцем таким чином, що здається, ніби річка йде в нескінченність і закінчується десь у тумані, огортає ліс, розташований на задньому плані. Полотно відрізняється колірної і світловий насиченістю. На Всякий нього дивиться, розуміє, що це не просто картина, а гімн насувається тепла, сонячного світла, зеленого буяння лісів і полів. Картина написана в дусі реалізму, для чого був використаний полотно і олійні фарби.Картина належить пензлю відомого російського художника Архипа Куїнджі. Полотно належить до кращих пейзажів художника. Центральне місце на картині відведено скутій кригою річці. Вона завмерла, напередодні весняного водопілля – в очікуванні перших теплих променів, які могли б дозволити їй вивільнити всю свою могутність і показати себе у всій красі. Лід на річці тріснув. Крізь нього вже починає проступати перша вода, наближається весна. Її з нетерпінням очікують зеленіючі трави, оголені гілки дерев і голубеющее небо. Передчуття весни – ось, що робить цю картину настільки привабливою і прекрасноюТвір-опис природи в художньому за картиною А. Куїнджі «РАННЯ ВЕСНА»Твір-опис природи в художньому за картиною А. Куїнджі «РАННЯ ВЕСНА»Картина належить пензлю відомого російського художника Архипа Куїнджі. Полотно належить до кращих пейзажів художника. Центральне місце на картині відведено скутій кригою річці. Вона завмерла, напередодні весняного водопілля – в очікуванні перших теплих променів, які могли б дозволити їй вивільнити всю свою могутність і показати себе у всій красі. Лід на річці тріснув. Крізь нього вже починає проступати перша вода, наближається весна. Її з нетерпінням очікують зеленіючі трави, оголені гілки дерев і голубеющее небо. Передчуття весни – ось, що робить цю картину настільки привабливою і прекрасноюКартина належить пензлю відомого російського художника Архипа Куїнджі. Полотно належить до кращих пейзажів художника. Центральне місце на картині відведено скутій кригою річці. Вона завмерла, напередодні весняного водопілля – в очікуванні перших теплих променів, які могли б дозволити їй вивільнити всю свою могутність і показати себе у всій красі. Лід на річці тріснув. Крізь нього вже починає проступати перша вода, наближається весна. Її з нетерпінням очікують зеленіючі трави, оголені гілки дерев і голубеющее небо. Передчуття весни – ось, що робить