Sasdasdasdasdasdasasd

Верба – також одне з найпоширеніших і найулюбленіших дерев у нашому народі. Наші пращури вважали вербу священним деревом. Верба була символом родинного вогнища. На Вербну неділю вербу освячували в церкві, а потім несли додому і били нею всіх, примовляючи: "Не я б'ю, верба б'є, за тиждень Великдень. Недалечко червоне яєчко". Освячену вербу зберігали за образами. Дівчата на Великдень коло церкви водили гаївки. Одна з гаївок – "Вербовая дощечка". Вербовая дощечка у гаївці – це символ місточка, який з'єднує дівчину з її майбутнім щастям.

Особливе місце у віночку посідали мальва, ружа та півонія, які символізували собою віру, надію та любов. Розповідає легенда, що ці квіти були колись сестрами.

Жили собі три сестри, які лікували людей. Проте допомагали вони лише тим людям, які не вчинили нікому зла. Ось одного разу постукав до хати хтось. Це був лютий Зимовий Вітер, котрий не знав що таке серце і ніколи не робив добра людям. Дмухнув він на сестер, і вони впали замороженими квітами. А навесні висадили їх люди під вікном та біля криниці. З того часу милують вони всіх своєю вродою.

Прості:

Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори.

Одна граматична основа: село — підмет, розкинулося — присудок

Гості й хазяїни почали полуднувать, знов випили по чарці й розговорились.

Одна граматична основа: гості й хазяїн — підмет, полуднувать, випили, розговорились — присудки.

Складні:

Вертається вона в хату, а свекруха спить на печі, аж хропе.

Дві граматичні основи: вона — підмет, вертається — присудок; свекруха — підмет, спить, хропе — присудки.

Мотря заходилась чистить картоплю, а Кайдашиха знов зо сну охала на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось.

Три граматичні основи: Мотря — підмет, заходилась чистить — присудок; Кайдашиха — підмет, охала, встала — присудки; розвиднілось — присудок.