Що спільного й відмінного у вживанні часток не і ні у прислівниках й інших самостійних частинах мови? терміново!! ІВ!

        Пропоную скласти діалог про прочитану книгу так:

-       Привіт, Марічко! Як справи? Ти дочитала «Сонячну машину» Володимира Винниченка?

-       Привіт, Оксанко. Все добре. Так, дочитала. І тобі раджу!

-       Невже настільки цікаво?

-       Так, ця утопія дуже захоплююча. Та й є над чим помислити після її прочитання. Наприклад над тим, чи можливе існування ідеальної держави. А ти що зараз читаєш?

-       Я читаю новели та оповідання Коцюбинського.

-       О, також захоплюєшся українською класикою. І що можеш порадити прочитати?

-       Дуже вразила мене новела «Цвіт яблуні». У ній описується як батько втрачає дитину. Ще цікавою мені здались новели «На камені» та «На острові».

-       Обов’язково прочитаю, дякую за поради.

-       І тобі дякую, бувай.

-       На все добре!

 

- Яночка, привіт!
- А, привіт, Артем, я і не помітила тебе відразу!
- Звичайно, адже ти читаєш в парку. Нікого навколо не бачиш. До речі, а що ти читаєш?- Фантастику.- «Солярис» Станіслава Лема! Ого, Яночка, ти читаєш розумні книжки!- Смієшся з мене!
- Ні в якому разі! Просто зазвичай дівчинки читають романи про кохання. Тому я здивувався, побачивши класику фантастики у тебе в руках.
- Чому ж, «Соляріс» теж про кохання. Тільки це не проста любов. І ще тут багато цікавого крім любовного сюжету.
- Ти розумниця, Яночка.
- Скільки компліментів відразу! А що читаєш ти, Артем?
- Я теж фантастику люблю. Тільки більше вітчизняну. Наприклад, романи братів Стругацьких. Або книги Сергія Лук'яненка.
- Лук'яненко я читала. Книги про Нічна і Денна варта. А ось ці брати мені незнайомі.
- Вони сподобаються тобі. Шануй обов'язково їх роман «Равлик на схилі». І закохаєшся після цього в їх творчість на все життя.
- Добре, Артем. Я обов'язково почитаю. А потім розповім про враження.